ГРИЗУ́Н Анатолій Пилипович (28. 05. 1948, с. Жовтневе Конотоп. р-ну Сум. обл. — 21. 05. 2018, Суми) — поет, пере­кладач і літературо­знавець. Кандидат філологічних наук (1988). Член НСПУ (1984). Лауреат Літ. конкурсу ім. В. Мисика (1995). Закін. Сум. пед. ін­ститут (1972). Працював ред. Сум. телестудії (1972– 80); від­тоді — у Сум. пед. ін­ституті (нині університет): від 1991 — доцент кафедри укр. літ-ри. Автор поет. зб.: «Десниця» (1972), «Роз­кри­л­ля» (1976; обидві — Харків), «Високосний рік» (1983), «Віче» (1989; обидві — Київ), «Космос» (1994), «Новотвори» (1998), «Третє тисячолі­т­тя» (2003), «Озимина» (2005); пʼєси-трагедії «Був Маяковським...» (1993; опубл. у зб. «Новотвори», 1998; усі — Суми); пере­кладів, вміщених в антології фризької поезії «Над озерами білі вітрила» (К., 1997, спів­авт.), поет. творів абхаз., азерб., башкир., білорус., болгар., вірмен., казах., нім., латис., литов., польс. літ-р у збірниках та періодиці; наук.-крит. матеріалів з питань роз­витку худож. літ-ри, про­блем нац. від­родже­н­ня, роз­витку української мови. Пере­кладач та упорядник хрестоматії рос. поезії 19–20 ст. «Пів­нічне сяйво» (С., 2001). У творчості Г. значне місце посідає тема поета і поезії; гол. герой — творча людина, яка осмислює навколиш. світ із громадян. позицій. Окремі вірші Г. пере­кладено рос., болгар., киргиз. та ін. мовами. Автор ст. про В. Маяковського «Не­прикаяний син України» // «Київ», 2006, № 5.