Грималюк Микола Петрович
ГРИМАЛЮ́К Микола Петрович (14. 11. 1954, м. Косів Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — живописець. Чоловік Р. Грималюк. Член НСХУ (2000). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1982; викл. М. Лозинський, В. Островський, В. Овсійчук). Працював викл. каф. рисунку Львів. коледжу декор. і ужитк. мистецтва (1993–2000); від 2000 — старший викладач, від 2003 — доцент кафедри академ. живопису Львів. АМ. Кер. проекту і засн. твор. об’єдн. «Решето». Працює у галузях станковий та монументальний живопису. Учасник обл., респ. і міжнародних художніх виставок та пленерів. Персон. — у Косові (1997), Львові (1997, 1999–2001), Червонограді та Івано-Франківську (2001), Мюнхені й Тернополі (2002). Категоріями худож. універсуму митець творить власну візію світу. Полотна Г. — синтез кольору і світла, плями й лінії, матерій і духу, нац. пластично-образ. архетипу і сповненої апокаліптич. настроїв реальності. Автор. ст. «Мистецьке життя на рубежі соцреалізму і свободи творчості (ремінісценції)» // «Вісн. Львів. АМ», Л., 2002, вип. 13.
Додаткові відомості
- Основні твори
- цикли — «Гуцули», «Філософія буття», «Біблійні сюжети», «По Шевченкових місцях»; «Пророк» (1992), «У квадраті» (1995), «Леонардо» (1998), «Скрипаль», «Роксолана», «Феміда», «Пієта» (усі — 1999), «Г. Сковорода», «Богданів хрест» (обидва — 2001), «Тайна вечеря» (2002).
Рекомендована література
- Голубець Р. Візія часу // ОМ. 2003. № 3.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
