Гринік Едуард Улянович
ГРИ́НІК Едуард Улянович (09. 09. 1938, Київ — 23. 12. 2011, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1994), член-кореспондент НАНУ (2006). Закін. Київ. політех. інститут (1961). Від 1964 працював в Інституті ядер. досліджень НАНУ: завідувач відділу радіац. матеріалознавства (1993–2009), водночас заст. дир. (1996–2001). Досліджував радіац. пошкодження металів, сплавів, оболонк. і корпус. сталей, керує єдиною в Україні експерим. базою для дослідж. фіз.-мех. властивостей зразків, опромінених великими дозами нейтронів. Розробив механізм впливу радіац. пошкоджень на рухливість дислокацій, дослідив роль радіац. і терміч. вакансій у зерномежевій релаксації, вплив радіац. гелію на стабільність металів і сталей. Керував дослідж. стану корпусів реакторів АЕС України.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Precision about irradiation embrittlement revealed by the surveillance of Ukrainian VVER-1000 vessel // J. Nuclear Engineering. 1999. Vol. 44, № 543; Radiation-induced embrittlement of WWER-440 reactor pressure vessel steel under loading // ПП. 2003. № 1; Анализ методологии Мастер кривой с точки зрения оценки целостности корпуса реактора ВВЭР-1000 // Вопр. атом. науки и техники. 2003. № 1; Оценка радиационного ресурса корпусов реакторов типа ВВЭР атомных электростанций Украины // Зб. наук. пр. Інституту ядер. дослідж. 2005. № 1(14); усі — у співавт.