Гринник Олена Іванівна
Визначення і загальна характеристика
ГРИ́ННИК Олена Іванівна (25. 07. 1943, с. Розсохувата Іллінец. р-ну Вінн. обл.) — поетеса і громадсько-культурна діячка. Закін. Київ. інститут культури (1969). Мешкала у Вінниці; від 1990 — у Севастополі, де працювала в Упр. вихов. роботи Військ.-мор. сил України; від 1996 — в Укр. культурно-інформ. центрі, при якому створила укр. бібліотеку; від 1999 вчителює. Разом із Севастоп. організацією товариства «Просвіта» започаткувала міський шевченків. конкурс декламаторів, 1998 — першу радіопрограму для дітей українською мовою «Ластів’ятко». Заснувала відділ. Всеукр. жін. товариства ім. О. Теліги. Пише вірші (переважно зразки громадян. лірики), пісні, гуморески. Авторка зб. «Моя Україна — любов і тривога», «Три журавлики» (обидві — 2003), «Дух Свободи» (2005; усі — Севастополь). Для її поезії характерні щирість, героїко-романт. піднесеність, вольові інтонації, публіцист. струмінь. Низку влас. віршів Г. поклала на музику.