Води природні
ВО́ДИ ПРИРО́ДНІ — сукупність усіх вод земної кулі у рідкому, твердому й пароподібному станах. До В. п. належать води Світ. океану, поверхн. й підземні води суходолу, води атмосфери. В. п. взаємодіють у процесі кругообігу води у системі океан–атмосфера–суходіл– океан. Природна вода, де б вона не знаходилася і в якому б агрегатному стані (рідкому, твердому чи газоподібному) не була, завжди являє собою розчин ін. речовин (рідких, твердих чи газоподібних), а також подекуди містить у дуже незначних кількостях ін. води (з ін. віднос. атом. масами водню і кисню та ін. властивостями). У природ. стані вода — складна гетерогенна система, що містить завислі та колоїдні частинки, розчинені гази, мінерал. та орган. речовини. Властивості В. п. значною мірою залежать від складу й концентрації речовин, які в них містяться. Залежно від кількості розчинених речовин (мінералізації води) В. п. поділяють на прісні (до 1 г солей на 1 кг води), солонуваті (1–25 г/кг), солоні (25–50 г/кг) й розсоли (понад 50 г/кг). В. п. тер. України відповідно до наведеної класифікації прісні, за винятком вод степової зони, де мінералізація змінюється від 1 до 3 г/кг. В. п. є однією з основ життя на Землі, вони відіграють важливу роль у процесах перетворення, що відбуваються на земній поверхні та у земній корі, беруть участь у хім. і фіз. вивітрюванні гірських порід, впливають на утворення мінералів, карстові процеси тощо. Процеси перенесення розчинених водою речовин зумовлюють осадоутворення у морях, річках і безстічних басейнах, сприяють перерозподілу солей на земній поверхні. В. п. використовуються в нар. госп-ві. В Україні за умов дефіциту водних ресуpсів порівняно з ін. країнами рац. використання і охорона вод набувають особливої актуальності.