ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
ТОМ 5
ISBN: 966-02-3355-8 (Т. 5)
УДК: 030(477)
Енциклопедія Сучасної України. Т. 5: «Вод» – «Гн» / Гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. 728 с.
Том містить 3.4 тис. статей
(08. 11. 1954, м. Місурата, Лівія) – лівійський дипломат. Доктор юридичних наук (1997, Каїр. університет). Викладав в університетах міст Бенґазі та Тріполі (1982–2000), обіймав керівні посади у Лівій....
Л. В. Губерський
(1909, с. Селіно, нині Костром. обл., РФ – 22. 01. 1962, с. Дубровіно Костром. обл., РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії і на...
Д. Б. Афанасенко
(18. 10. 1943, с. Носачів, нині Смілян. р-ну Черкас. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1995), професор (1996). Закін. Дніпроп. університет (1968), ВПШ при ЦК КПУ (1976), Дніпроп. с.-г. інститут (1979), Ліон....
А. М. Третяк
(25. 10. 1912, м. Дубно, нині Рівнен. обл. – 27. 12. 1972, м. Чикаґо, США) – громадська діячка. Навч. у пед. технікумі. Від 30-х мешкала у Полтаві. 1941 очолила Товариство укр. Червоного Хреста на Полтавщині,...
Т. П. Пустовіт
(10. 06. 1938, с. Мурафа Краснокут. р-ну Харків. обл.) – хімік. Доктор хімічних наук (1996), професор (1999). Закін. Харків. університет (1962). Працював у Харків. фіз.-тех. інституті низьких т-р АН УРСР; від 1967...
М. О. Мчедлов-Петросян
(13. 12. 1914, с. Білка, нині Тростянец. р-ну Сум. обл. – 10. 02. 2003, Київ) – мистецтвознавець, художник і колекціонер. Член НСХУ (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Львів. інститут...
П. В. Нестеренко
– плетіння з ниток. Розрізняють В. ручне (гачком або спицями, голками, дротами) і машинне. В. ручне гачком. Гачки були кістяні, дерев’яні, металеві, від 2-ї пол. 20 ст. – пластмасові. Для В....
Г. Г. Стельмащук
(20. 04(02. 05). 1857, с. Путятіно Раненбур. пов. Рязан. губ., Росія – 23. 09(06. 10). 1914, Москва) – лікар-невропатолог. Доктор медицини (1901). Закін. Моск. університет (1883), де й працював у клініці нерв....
С. М. Булах, Н. С. Костенко
(15(27). 10. 1867, х. Федорівка Вовчан. пов. Харків. губ. – 1919, Харків) – історик, політичний діяч. Закін. Харків. університет (1891), де відтоді й працював: від 1898 – магістр заг. історії (магістер. дис....
І. Г. Левченко
– археологічна пам’ятка мезолітичного періоду. Датується 8– 7 тис. до н. е., належить до в’язівоц. варіанту зимівників. археол. культури Сх. України. Знаходиться на березі р. Сніпород побл. с....
Л. Л. Залізняк
(1862, Волинь – 16. 10. 1919, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) – правознавець, державний діяч. Закін. Університет св. Володимира у Києві. Працював мировим суддею, був чл. окруж. суду. Від 1905...
В. М. Чисников
(30. 11. 1942, с. Вознесенка Воронез. обл., РФ) – хімік. Доктор хімічних наук (2000). Закін. Воронез. університет (1971), працювала у ньому. 1982–2005 – в Інституті проблем матеріалознавства НАНУ (Київ; від 2001...
Н. П. Коржова
– річка у Павлоградському та Юр’ївському районах Дніпропетровської області, права притока Самари (басейн Дніпра). Бере початок на Зх. від с. Чаплинка Юр’їв. р-ну на вис. 165 м над р. м. Довж....
Л. І. Зеленська, В. В. Дем’янов
(20. 10. 1920, с. Федорівка, нині Карлів. р-ну Полтав. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Краснодар. військ. авіац. училище...
Г. І. Гончарук
(25. 02. 1949, м. Сталіно, нині Донецьк) – акордеоніст. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Закін. Донец. муз.-пед. інститут (1975; кл. Р. Романкова). Відтоді викладає у Донец. муз. училищі. Від 1987 –...
Т. В. Тукова
(02. 02. 1919, с. Полтавка, нині смт Баштанка Микол. обл. – 25. 02. 1996, Одеса) – лiтературознавець. Доктор фiлологічних наук (1967), професор (1970). Член СПУ (1962). Учасник 2-ї світової війни. Закiн. Одес....
Г. Д. Зленко
(12. 06. 1930, с. Гайчур, нині Тернувате Новомикол. р-ну Запоріз. обл.) – скульптор і живописець. Член НСХУ (1970). Закін. Дніпроп. художнє училище (1952; викл. О. Бєляєва, М. Панін, О. Ситник). Відтоді...
І. С. Гресик
(10(23). 01. 1904, Ташкент – 01. 06. 1988, Львів) – палеонтолог, біостратиграф, геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1937), професор (1941), академік АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1981)....
Л. Д. Пономарьова
(15. 02. 1922, с. Мордово, нині Тамбов. обл., РФ – 21. 08. 1977, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1941, на фронті від 1942....
Ю. І. Молодша
(1871, Харків – 05(18). 02. 1913, С.-Петербург) – естрадна співачка (сопрано), артистка балету. Співу навч. в С.-Петербурзі в С. Сонки. У 1887 танцювала у трупі С. Ленчевського (Київ. міський театр, нині Нац....
В. Д. Туркевич
(28. 11 (11. 12). 1917, с. Горцер, Удмуртія, Росія – 03. 03. 2001, Сімферополь) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1973), професор (1975). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Саратов....
А. А. Бабанін
(31. 02. 1922, м. Сарапул, нині Респ. Удмуртія, РФ) – живописець, графік і педагог. Член НСХУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. інститут (1952; викл. С. Бесєдін, О....
В. Д. Путятін
(Шкурко Василь Феофілович; 25. 04(07. 05). 1886, Полтава – 17. 12. 1937, Кіров. обл., РФ) – церковний діяч. Закін. Київ. духовну академію. 1910–26 – керуючий справами Києво-Печер. лаври. Після чернечого...
М. Ю. Костриця
(12. 10. 1958, м. Кізел Перм. обл., РФ) – мистецтвознавець. Член НСХУ (2003). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1985). Працювала 1986–98 завідувач відділу...
Л. В. Рубченко
(від франц. vaudeville) – жанр музичного театру; легка комедійна одноактна вистава з музикою, куплетами, танцями. В. притаманні: анекдотична ситуація в основі сюжету, нагромадження...
Л. З. Мороз, І. М. Сікорська
(10. 03. 1921, с. Мала Салиха, нині Красилів. р-ну Хмельн. обл. – 15. 05. 2000, Мінськ) – педагог. Доктор педагогічних наук (1971), професор (1972), академік Білорус. академії освіти (1994). Учасник 2-ї світової...
І. І. Циркун
(04. 08. 1878, м. Обезьонж-Познань, нині Польща – 17. 03. 1966, Львів) – живописець. Член Союзу польс. художниць (1917). Навч. у Париз. АМ (1910–13), Мист. школі О. Новаківського у Львові (1913– 17), Дрездені...
Л. В. Волошин, О. Ф. Сидор
– річки, канали, озера, водосховища, моря та інші водойми, окрім територіальних вод, береги яких належать даній державі. Правовий режим В. в. регулюється Конвенцією ООН з мор. права (1982), а...
А. В. Яцик
– води, що заповнюють пори і пустоти гірських порід, а також ґрунту. Води осадових порід виявлені на глиб. майже до 8-ми км в артезіан. басейнах; на більшій глибині – в граніт. і базальт....
А. В. Яцик
– води суходолу, які постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у формі різних водних об’єктів, у рідкому (водотоки, водойми) чи твердому (льодовики, сніговий покрив) станах. В...
А. В. Яцик
– сукупність усіх вод земної кулі у рідкому, твердому й пароподібному станах. До В. п. належать води Світ. океану, поверхн. й підземні води суходолу, води атмосфери. В. п. взаємодіють у...
А. В. Яцик
– сукупність всіх місцевих вод у рідкому, твердому і газоподібному станах, а також транзитні води, що надходять з суміжних територій та беруть участь у всіх природних ланках кругообігу...
М. Я. Бабич, М. В. Яцюк
(Wodуński Józef; 24. 02. 1884, с. Підгірці, нині Бродів. р-ну Львів. обл., за ін. даними – с. Павлокома, побл. м. Ясло, нині Польща – 02. 02. 1947, м. Поляниця-Здруй, Польща) – польський живописець. Навч. у Краків....
Ю. О. Бірюльов
– галузь економіки, що розробляє і здійснює заходи щодо використання поверхневих і підземних вод для різних галузей економіки, а також здійснює охорону вод і боротьбу з їх шкідливою дією....
В. А. Сташук, М. В. Яцюк
– сукупність юридичних нормативних актів, які регулюють суспільні відносини у сферах використання та охорони водних ресурсів. Завданням В. з. є регулювання водних відносин з метою...
А. В. Яцик
– спортивна гра у воді, під час якої учасники двох команд намагаються закинути м’яч у ворота суперника і не пропустити у свої. Ін. назва – ватерполо (від англ. water – вода і тибет. пулу –...
К. П. Сахновський
– основний законодавчий акт, що регулює суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження водними об’єктами на території країни. В. к. є одним із базових документів...
М. Я. Бабич, М. В. Яцюк
– щорічний збірник наукових праць. Засн. 2000 Київ. академією водного транспорту. Виходить укр. і рос. мовами, наклад – 100 прим. Публікує дослідж. в галузі водного транспорту, зокрема щодо...
М. В. Баранник
– поверхневі й підземні води певної території, придатні для використання з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки, а також як джерела водозабезпечення. За запасами В....
О. В. Дезірон, О. В. Таранюк
– водні простори, які використовують для судноплавства і сплаву лісу. Розрізняють зовн. (океани, зовн. моря, затоки) та внутр. В. ш. Залежно від характеру використання внутр. В. ш. поділяють...
А. В. Яцик