Водне законодавство

ВО́ДНЕ ЗАКОНОДА́ВСТВО  — сукупність юридичних нормативних актів, які регулюють суспільні відносини у сферах використання та охорони водних ресурсів. Завданням В. з. є регулювання водних відносин з метою забезпечення науково обґрунтованого, рац. використання вод для потреб насел. та нар. господарства, охорони їх від забруднення, запобігання та ліквідації шкідливої дії вод, поліпшення стану водних об’єктів тощо. Осн. документом, що регулює водні відносини, є Водний кодекс України. До цього Кодексу розроблено, узгоджено і затверджено постановами КМ України низку норматив. актів, що містять правові норми про використання, упр. та контроль у галузі використання і охорони вод та запобігання їх шкідливій дії, облік використання вод, відповідальність за порушення В. з. тощо. До вказаних норматив. актів належать постанови: «Про порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», «Про порядок користування землями водного фонду», «Про перелік водних об’єктів, що належать до категорії лікувальних», «Про порядок установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними», «Про порядок складання паспортів річок», «Про нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об’єктів», «Про нормативи плати за спеціальне використання підземних вод», «Про правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення», «Про перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» та ін. Велике значення для використання, управління і охорони водних ресурсів України мають Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Концепція сталого розвитку України, Нац. програма екол. оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.

Завантажити статтю