Вододільно-Верховинська фізико-географічна область

ВОДОДІ́ЛЬНО-ВЕРХОВИ́НСЬКА ФІ́ЗИКО-ГЕОГРАФІ́ЧНА О́БЛАСТЬ  — частина Карпатської гірської країни (Українських Карпат), в межах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. У її складі — Вододіл., Верховин. і Привододіл. хребти, Ґорґани, Ворохта-Путил. низькогір’я, Стрий.-Санська і Воловец. верховини та Ясін. улоговина. У геоструктур. відношенні пов’язана гол. чином з Кроснен. зоною. Для області характерне переважання низько- і середньогірських хребтів з м’якими обрисами та увалистих улоговин з абсолют. вис. 800–1200 м над р. м., помірно прохолодний клімат і ялинові ліси, що ростуть на буроземах і дерново-буроземних ґрунтах. Значні площі займають вторинні луки (до 27 %) та орні угіддя (до 20 %). У ландшафт. структурі області переважають верховин. долинно-терасові, улоговинно-терасові та ґорґан. місцевості. На Стрий.-Санському межиріччі домінують низькогірсько-увалисті ландшафти з ялиновими лісами, в Ясін. улоговині — улоговинні й долинно-терасові природно-територ. комплекси з дерново-бурозем. та лучними ґрунтами, вторин. різнотравно-мітлицевими й різнотравно-злаковими луками. Область поділяють на 5 фізико-геогр. р-нів. У системі геоботан. районування регіон охоплює р-ни Рахів.-Турків.-Берегомет. та Вишків.-Гриняв. геоботан. округів Сх.-карпат. гір. геоботан. підпровінції. За флорист. районуванням Укр. Карпат охоплює р-ни Сх. Бескидів і Низьких Полонин та Ґорґанський. Регіон має важливе рекреац.-турист. й бальнеол. значення. Є джерела мінерал. вод. У межах області — нац. природні парки «Ужанський», «Синевир», ботан. заказник заг.-держ. значення Ґорґани, окремі масиви Карпатського біосферного заповідника та нац. природ. парку «Сколівські Бескиди».

Завантажити статтю