Водолажченко Ольга Гаврилівна

Визначення і загальна характеристика

ВОДОЛА́ЖЧЕНКО Ольга Гаврилівна (28. 05(09. 06). 1888, Севастополь — 30. 10. 1972, Миколаїв) — архівіст, філолог. Закін. істор. (1912) і словʼяно-рос. (1917) від­діл. Харків. університету. Викладала рос. мову й історію в Карасубазар. чол. гімназії (нині м. Білогірськ, АР Крим, 1912– 17); україно­знавство, рос. мову та історію у 1-му реальному училищі та 8-й початк. школі Харкова (1918–21). Закін. аспірантуру при Харків. ІНО під керівництвом Д. Багалія (1927), була чл. Харків. н.-д. каф. історії укр. культури. Від 1919 — спів­роб. архів. секції Харків. губерн. комітету охорони памʼяток мистецтва і старовини, від 1920 — вчений архівіст Харків. центр. істор. архіву (роз­почала наук. опис архіву Харків. колегіуму). У травні–червні 1923 брала активну участь у під­готовці та проведен­ні короткотермінових курсів для спів­роб. архів. установ; 1923–25 завідувала ред. частиною ж. «Червоні квіти». Як чл. створеної з ініціативи Д. Багалія комісії для виявле­н­ня за межами України укр. архівів та їх поверне­н­ня на батьківщину 1924 брала участь у повернен­ні з Москви архівів, вивезених 1919. Була одним з організаторів та чл. президії 1-ї Всеукр. наради архів. робітників у Харкові (6–10 грудня 1924); від квітня 1925 — відп. секр. редколегії ж. «Архівна справа». Викладала укр. мову в Харків. ін­ституті нар. господарства (1925–26), завідувала інформ.-видавн. бюро Укрнауки (1926–30), була референтом у справах н.-д. літ-ри та популяризації н.-д. роботи сектору науки (1930–31), ін­спектором наук. видавництва (1931–32) та спів­роб. сектору науки Промкооперації (1931–36). Від 1936 — доцент Харків. ін­ституту інженерів залізнич. транс­порту, від 1937 — викладач Харків. ін­ституту держторгівлі. 2 серпня 1937 заарешт. за звинуваче­н­ням в участі в антирад. укр. пов­стан. організації і у січні 1940 заслана на 5 р. до Казах­стану, де від осені 1945 викладала мово­знавство, істор. граматику російської мови та старословʼян. мову в Кзил-Ордин. пед. ін­ституті й читала лекції з мово­знавства у вечір. університеті марксизму-ленінізму. 1954–66 працювала на громад. засадах у Микол. обл. наук. б-ці. Реабіліт. у березні 1964.

Пр.: Перша нарада архівних робітників України // Архівна справа. 1925. Кн. 1; Короткий нарис історії архівної справи на Україні та діяльности Укрцентрархіва за 1924 р. // Там само (спів­автор); З історії Харківського колегіуму в XVIII віці // Наук. зап. Н.-д. катедри історії укр. культури. 1927. № 6; Школа хартій (Французька школа архівістів-техніків і палео­графів) // Архівна справа. 1928. Кн. 7.

Літ.: Богдашина О. М. Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури імені академіка Д. І. Багалія (1921–1934). Х., 1994; Матяш І. Водолажченко О. В. // Укр. архівісти: Біо­бібліогр. довід. Вип. 1 (XIX ст. — 1930-і рр.). К., 1999.

І. Б. Матяш

Завантажити статтю