ВОДООХОРО́Н­НІ ЛІСИ́ — ліси, які регулюють водний режим певної місцевості; смуги лісів по берегах річок, озер, водо­сховищ та інших водних обʼєктів, що без­посередньо прилягають до русла річки чи берега водо­ймища. Осн. функції: стабілізація гідролог. режиму тер. водозборів; пере­веде­н­ня поверхн. стоку вод у внутр.-ґрунтовий; регулюва­н­ня рівня води у річках і охорона їх від за­брудне­н­ня; захист берегів від роз­мива­н­ня і попередже­н­ня замулюва­н­ня рік; зниже­н­ня температури води і покраще­н­ня умов нересту риб. В. л. виділяють уздовж річок довж. понад 25 км і навколо озер та водо­сховищ пл. понад 100 га; шир. В. л. встановлюється залежно від регіону, басейну морів, лісорослин. зони, довжини річок, умов рельєфу, висоти над р. м. і коливається в Україні від 300 м до 1000 м. У горах Криму і Карпат шир. їх із збільше­н­ням протяжності схилу понад 500 м на кожні 100 м збільшується на 50 м, а зі зро­ста­н­ням крутизни схилу понад 10° на 5° — додатково на 20 м проти встановлених норм. Схили крутизною понад 30°, що прилягають до рік, повністю включаються у заборонені смуги. Навколо озер і водо­сховищ ширина В. л. дорівнює ширині виділених смуг вздовж річок, які впадають або витікають з них. Для рік довж. понад 1000 км і озер та водо­сховищ пл. понад 10 тис. га ширина смуг встановлюється спец. ріше­н­нями.

Заборонені смуги лісів по берегах водних обʼєктів виділяються із лісів 2-ї групи. У лісах 1-ї групи, від­несених до ін. категорій захисту з більш суворим режимом веде­н­ня ліс. господарства, вказані смуги не виділяються. У В. л. встановлюється спец. режим веде­н­ня ліс. госп-в, спрямов. на під­вище­н­ня їх водо­охорон. і ґрунтозахис. ролі. У них проводяться рубки до­гляду, сан. рубки, допускаються лісовід­новні рубки. Широко практикується штучне лісовід­новле­н­ня та лісоро­зведе­н­ня.

В Україні пл. В. л. 271,4 тис. га із запасом 51,1 млн м3. У Карпатах пл. В. л. 66,9 тис. га.