ВОЄВО́ДІН Віктор Микола­йович (21. 04. 1946, Харків — 27. 06. 2021, там само) — фахівець у галузі радіаційного матеріало­знавства. Брат Володимира Воєводіна. Доктор фізико-математичних наук (1995). Закін. Харків. університет (1970). Від­тоді працює в Нац. наук. центрі «Харків. фіз.-тех. ін­ститут» НАНУ: ст. н. с. (1986–92), нач. лаб. (1992–99), від 1999 — нач. від­ділу фізики радіац. по­шкоджень і радіац. матеріало­знавства, одночасно від 2004 — за­ступник директора Ін­ституту фізики твердого тіла, матеріало­знавства та технологій при Центрі. Досліджував радіац. по­шкодже­н­ня кон­струкц. матеріалів ядерної енергетики. Ви­вчив процеси роз­паду твердого роз­чину, зародже­н­ня та еволюції вторин. фаз у багатокомпонентних нержавіючих сталях аустенітного та феритного класів у процесі опроміне­н­ня; на основі механізмів радіаційно індукованої сегрегації роз­робив модель фазової стабільності матеріалів при опромінен­ні. Низку роз­робок В. впроваджено у пром. виробництво. Нагородж. 1-ми преміями Держ. комітету атом. енергетики СРСР 1983 і 1987.