Воздвиження, Здвиження
ВОЗДВИ́ЖЕННЯ, Здвиження — одне з релігійних свят. Пов’язане з християн. уявленнями про віднайдення та В. для поклоніння на Голгофі хреста, на якому було розіп’ято Ісуса Христа; відзначається 14(27) вересня. Сюжет В. використано у культовому мистецтві й арх-рі. Іконографія склалася у 7 ст. у візант. мистецтві. Традиційно в центрі композиції В. представлено на амвоні священика або архієрея з хрестом. Обабіч амвона — групи людей, серед яких — цар Костянтин з царицею Оленою, священнослужителі, ченці, віруючі. Посилення реаліст. тенденцій у давньоукр. мистецтві зумовило видозміни канон. композиц. схеми. Найдавніші з відомих зображень в укр. мистецтві — на 137-му аркуші Київ. псалтиря (1397, Рос. нац. бібліотека ім. М. Салтикова-Щедріна, С.-Петербург), на іконі із с. Звижень Бродів. р-ну Львів. обл. (15 ст., Нац. музей у Львові). Розвиток цієї іконографії ілюструють ікони із с. Журавне (16 ст., Нац. музей у Львові), із церков на Волині (1-а пол. 17 ст., Харків. ХМ). Ікона із с. Ситихів Жовків. р-ну Львів. обл. (2-а пол. 17 ст., Нац. музей у Львові) відзначається тонко відтвореними психол. характеристиками персонажів, майстер. введенням у традиц. іконографію трактов. у побут. жанрі зображень півчих із регентом на хорах церкви. Сюжети В. побутували у нар. та профес. малярстві, у київ. стародруках («Меч духовний», 1666; «Труби словес проповідних...» і «Труби на дні нарочиті...», 1674; «Мінея загальна з святковою», 1680). Оригін. композиц. варіант В. створив Й. Кондзелевич у Богородчан. іконостасі (1698–1705, Нац. музей у Львові).