Воздвиження, Здвиження

ВОЗДВИ́ЖЕ­Н­НЯ, Здвиже­н­ня — одне з релігійних свят. Повʼязане з християн. уявле­н­нями про від­найде­н­ня та В. для поклоні­н­ня на Голгофі хреста, на якому було ро­зіпʼято Ісуса Христа; від­значається 14(27) вересня. Сюжет В. викори­стано у культовому мистецтві й арх-рі. Іконо­графія склалася у 7 ст. у візант. мистецтві. Традиційно в центрі композиції В. пред­ставлено на амвоні священика або архієрея з хрестом. Обабіч амвона — групи людей, серед яких — цар Костянтин з царицею Оленою, священ­нослужителі, ченці, віруючі. Посиле­н­ня реаліст. тенденцій у давньоукр. мистецтві зумовило видо­зміни канон. композиц. схеми. Найдавніші з ві­домих зображень в укр. мистецтві — на 137-му аркуші Київ. псалтиря (1397, Рос. нац. бібліотека ім. М. Салтикова-Щедріна, С.-Петербург), на іконі із с. Звижень Бродів. р-ну Львів. обл. (15 ст., Нац. музей у Львові). Роз­виток цієї іконо­графії ілюструють ікони із с. Журавне (16 ст., Нац. музей у Львові), із церков на Волині (1-а пол. 17 ст., Харків. ХМ). Ікона із с. Ситихів Жовків. р-ну Львів. обл. (2-а пол. 17 ст., Нац. музей у Львові) від­значається тонко від­твореними психол. характеристиками персонажів, майстер. введе­н­ням у традиц. іконо­графію трактов. у побут. жанрі зображень пів­чих із регентом на хорах церкви. Сюжети В. побутували у нар. та профес. малярстві, у київ. старо­друках («Меч духовний», 1666; «Труби словес проповід­них...» і «Труби на дні нарочиті...», 1674; «Мінея загальна з святковою», 1680). Оригін. композиц. варіант В. створив Й. Кондзелевич у Богородчан. іконостасі (1698–1705, Нац. музей у Львові).

Завантажити статтю