ВОЙНО́ВСЬКИЙ Петро Олексі­йович (08. 09. 1913, с. Долішні Станівці, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. — 06. 04. 1996, м. Керґонксон, США) — політичний і військовий діяч. Член ОУН (1932). Закін. Чернів. гімназію (1931) та Брашів. військ. картогр. школу (1935). Пере­бував у румун., а згодом і рад. вʼязницях. 1940 — кра­йовий провід­ник ОУН Буковини та Бес­сарабії. 1941 організував протибільшовиц. пов­ста­н­ня і на чолі створ. ним Буковин. куреня ді­йшов до Києва. Був при­значений Проводом ОУН(м) військ. координатором для Центр. України і військ. пред­ставником в Укр. Нац. Раді в Києві (1941–42). У 1942 пере­їхав до Львова, де від 1943 працював у гол. військ. штабі ОУН. У січні 1944 заарешт. ґестапо, від­був 8 місяців у нім. концтаборі Лібен. 1949 емігрував до США, був активним діячем укр. громади, зокрема ветеран. організацій. 1973 уряд УНР на ви­гнан­ні під­вищив його до рангу полковника. Автор кн. спогадів «Моє найвище щастя» (К., 1999).