Войно-Ясенецький Валентин Феліксович

ВО́ЙНО-ЯСЕНЕ́ЦЬКИЙ Валентин Феліксович (15 (27). 04. 1877, м. Керч, нині АР Крим — 11. 06. 1961, м. Алушта, нині АР Крим, похов. у Сімферополі) — лікар-хірург, церковний діяч. Батько Михайла та Валентина Войно-Ясенецьких. Доктор медицини (1916), професор (1920). Сталінcька премія (1946). Архі­єпис­коп Сімферопольський і Кримський Лука. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1903). Під час рос.-япон., 1-ї та 2-ї світ. воєн — військ. лікар. Працював у клініці М. Дьяконова та Ін­ституті топогр. анатомії і оператив. хірургії (Москва, 1909–10), лікарем (1910– 23); одночасно ініціював створе­н­ня Турке­стан. (згодом Середньоазіат.) університету у Ташкенті, де від 1920 очолював каф. оператив. хірургії і топогр. анатомії. Від 1921 — диякон, просвітер, від 1923 — єпис­коп Турке­станський. 1923, 1930, 1937 заарешт. за сфабрикованим звинуваче­н­ням у звʼязках з контр­рев. оренбур. козаками та в шпигунстві на користь Великої Британії, провів в увʼязнен­ні та заслан­ні 11 р. У 1935– 36 — завідувач від­ділу Ін­ституту невід­клад. хірургії (Ташкент); від 1946 — проф. Крим. мед. ін­ституту (Сімферополь). Роз­робив регіонарну анестезію при операціях; за­пропонував методику знеболюва­н­ня шляхом інʼєкції етил. спирту в стовбури ураженого трійчастого нерва і в Гас­серів вузол; автор техніки зашива­н­ня міхурово-піхвових і міхурово-маткових нориць, методики операцій при защемлених грижах. 1996 каноніз. УПЦ МП, 2000 ви­знаний Архі­єрей. собором РПЦ загальноповажним святим. Його мощі пере­несено до кафедрал. Свято-Троїцького собору (Сімферополь). Нагородж. діамантовим хрестом на клобук від Патріарха Всія Русі (1945). На будівлі храму Іоана Предтечі (Керч), де був хрещений В.-Я., від­крито мемор. дошку; у Тамбові та Красноярську (обидва — РФ) йому споруджено памʼятники, у Сімферополі — памʼятник та храм-каплицю на його честь. Автор автобіо­графії «Я полюбил стра­дание…» (Москва, 1996) та богослов. праці «Дух, душа, тело» (Москва, 1997; Сф., 2000).

Завантажити статтю