ВОЙТЕ́НКО Борис Іванович (30. 10. 1936, с. Солонцовка Воронез. обл., РФ) — промисловець. Заслужений металург України (1984). Почесна від­знака Президента України (1996). Орден «За заслуги» 2-го ступеня (2007). Закін. Харків. гірн. (1959) та інж.-екон. (1971) ін­ститути. Від 1959 працює (з пере­рвою) на Запоріз. коксохім. заводі (нині ВАТ «Запорожкокс»), про­йшовши шлях від мийника вуглепідготовчого цеху до його нач. (1968– 72), від 1972 — гол. інж., від 1987 — директор, від 1993 — голова правлі­н­ня, від 2004 — ген. дир. У 1985– 87 — гол. інж.–заст. нач. Респ. пром. обʼ­єд­на­н­ня «Укркокс». Під керівництвом і за без­посеред. участі В. на під­приємстві вперше в галузі освоєно кокс. машини великої потужності з гідро­приводами; роз­роблено і впроваджено у виробництво технологію отрима­н­ня бензолу для синтезу вищого сорту (2002); змонтовано єдину в Україні установку з виробництва гранульованого пеку (2003). Окрім того, вирішено про­блеми екол. без­пеки, освоєно комплекс виробництва теплової енергії за новою технологією вогневого зне­шкодже­н­ня та утилізації тепла димових газів від кокс. батареї № 1 «біс» (2003). Автор 23-х наук. праць та 27-ми винаходів з організації та технології коксохім. виробництва і зне­шкодже­н­ня його від­ходів.