Войтенко Володимир Григорович

ВОЙТЕ́НКО Володимир Григорович (18. 01. 1912, Київ — 10. 08. 1978, там само) — кінооператор. Член СКін УРСР (1957). Закін. Київ. кіноінститут (1935). Від 1936 працював на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (з перервою 1944–51 — Укр. студія хронікально-докум. фільмів). Перша робота — наук.-популяр. фільм «Херсонес Таврійський» (1939). Зняв докум. стрічки «Буковина» (1945), «Донбас» (1946, співавт.), «Зоря над Карпатами» (1947), «М. В. Гоголь» (1952, співавт.; обидві — реж. Т. Левчук); фільм-виставу «Украдене щастя» (1952, реж. І. Шмарук); фільм-концерт «Співа Україна» (1954, реж. В. Лапокниш, Т. Левчук); кінокартини «Нерозлучні друзі» (1952, реж. В. Журавльов), «Доля Марини» (1953, реж. І. Шмарук, В. Івченко), «Зірки на крилах» (реж. І. Шмарук), «Матрос Чижик» (реж. В. Браун; обидві — 1955), «Кривавий світанок» (реж. О. Швачко), «Мальва» (реж. В. Браун; обидві — 1956), «Правда» (1957, реж. В. Добровольський, І. Шмарук), «Григорій Сковорода» (1958), «Повія» (1961; обидві — реж. І. Кавалерідзе), «Таврія» (1959, реж. Ю. Лисенко), «Люди моєї долини» (1960, реж. С. Навроцький), «Тінь» (1962, реж. Л. Безкодарний), «Два роки над прірвою» (1966), «Родина Коцюбинських» (1970; обидві — реж. Т. Левчук), «Де ви, лицарі?» (1971, т/ф), «В бій ідуть тільки “старики”» (1974), «Ати-бати, йшли солдати…» (1976; усі — реж. Л. Биков).

Є. Н. Махтіна, О. Б. Парфенюк