Войтюк Яків Семенович
ВОЙТЮ́К Яків Семенович (02. 04. 1894, с. Сільце Холм. пов. Люблін. губ., нині Польща — 03. 11. 1937, урочище Сандормох побл. м. Медвеж’єгорськ, Карелія, РФ) — громадський і політичний діяч на Холмщині. Навч. на істор.-філол. факультеті Моск. університету, належав до соціаліст. студент. гуртка. Під час 1-ї світової війни служив у рос. армії на Тернопільщині. Від 1919 перебував у лавах «Поліської Січі». 1922–28 — посол до польс. сейму, був секр. укр. парламент. репрезентації, засн. і головою укр. с.-д. групи (1924) і головою комуніст. фракції у сеймі. 1928 виїхав до УРСР. Працював викл. соц.-екон. наук у Харків. мед. та кооп. інститутах. Заарешт. 1933, засудж. на 10 р. ув’язнення, розстріляний. Реабіліт. 1956.
Рекомендована література
- Убієнним синам України. Сандармох. Петрозаводськ, 2005.
Завантажити статтю
