Войцеховський Тадеуш
ВОЙЦЕХО́ВСЬКИЙ Тадеуш (Wojciechowski Tadeusz; 03. 12. 1902, Краків — 1982, там само) — польський архітектор і живописець. Член львів. об’єдн. «Aртес» (1929–33), СХУ (1939). Живопису навчався приватно у К. Сіхульського, П. Гаєвського та Я.-Г. Розена у Львові. Закін. архіт. відділ Львів. політехніки (1931), де і працював — викладач кафедри архітектури. Від 1940 — викладач Львів. худож. училища. Разом з Ю. Янишем і М. Висоцьким займався реставрацією пам’яток Львова. 1936–37 виїздив до Парижа. Учасник мистецьких виставок у Львові (1931, 1934–36, 1939). Проектував дизайн інтер’єрів, вітражі, стінопис у реліг. спорудах (зокрема у костелі м. Золочів Львів. обл., 1930, не реалізовано), займався сценографією (декорації для львів. театру «Ґонґ», 1930); автор полотен у стилі постімпресіонізму, іноді з елементами сюрреалізму.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Автопортрет» (1931), «Музикант» (1933), «Шепоти» (1934; усі — у ХМ м. Лодзь, Польща); «Диспут», «Віолончеліст» (обидва — 1933), «14 липня у Парижі» (1936; усі — в Нац. музеї у Вроцлаві, Польща).
Рекомендована література
- Ріпко О. Мистецтво Львова першої половини ХХ століття: Каталог. Л., 1996.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
