Волга Микола Семенович
Визначення і загальна характеристика
ВО́ЛГА Микола Семенович (27. 04. 1939, с. Черкаське Біловод. р-ну Ворошиловгр., нині Луган. обл.) — архітектор. Народний майстер декоративно-ужиткового мистецтва УРСР (1975). Заслужений діяч мистецтв України (2009). Канд. архітектури (1970), професор (1989). Член-кореспондент Української академії архітектури (2011). Член НСАУ (1970). Працював гол. архітектором м. Сіверськодонецьк (Луган. обл., 1963– 68); кер. наук.-проект. лабораторії Інституту «Київпроект» (1970– 75); заст. дир. «ДержавтотрансНДІпроект» (1975–81); викл., доцент, проф. Абхаз. університету (Сухумі, 1981–89); дир. мист. галереї «ОР» (1994–2003); проф., завідувач кафедри архітектури Нац. авіац. університету (Київ, від 2003). Автор і співавтор реалізов. проектів: ген. плану забудови м. Сіверськодонецьк, зокрема експерим. мікрорайону, Палацу культури і мистецтв будівельників, універмагу «Дит. світ», концерт. зали муз. училища. Автор розвідок з питань архітектури та образотвор. мистецтва, кн. «Дорогою світла: Поет. візії до картин-композицій з образами каменів-самоцвітів» (К., 2003). Створював композиції з природ. каменів, металу. Організатор і учасник худож. виставок в Україні та за кордоном. Персон. — у Києві, Москві, Нью-Йорку (2002–05). Спільно з В. Солодовим створив проект «Артабетка». Шлях пізнання істини вбачав у колорист. розмаї каменів-самоцвітів. Чуттєве сприйняття мінералів та філос. осмислення ролі й місця Творця у мистецтві спричинили створення метафорич. композицій, у яких простежується прагнення поєднати енергії Неба і Землі з люд. інтелектом. Від 10 грудня 2021 до 10 січня 2022 у Сіверськодонецькій галереї мистецтв пройшла пам’ятна виставка «Фантастичні світи».
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Початок» (1992), «Солярис» (1993), «Життя–театр», «Приборкувач», «Іржа та блиск» (усі — 2002, співавт.), «Великий вибух», «Тайна вечеря», «Човен Ора», «Агатовий погляд», «Урок живопису», «Благая вість», «Плачі пісень», «Ранковий промінь», «Апофеоз», «Покрова», «Праведний спис», «Сакура», «Образи», «Польоти уві сні та наяву», «Світ на двох», «Мрії вітрила», «Марс і Беллона», «Воскресіння Вінсента», «Господар Світу», «Подорож у казку», «Сонячний Схід», «Зоряний рибалка», «Мавка», «Агат і квітка», «Міражі», «Лад», «Зевса світи», «Катарсис», «Дух Парижа», «Сяйво Артеміди», «Аеліто, де ти?», «Святиня Тибету», «Крила Духу» (усі — 2003); «Медові груші» (2004, співавт.).