Волинське воєводство
ВОЛИ́НСЬКЕ ВОЄВО́ДСТВО — адміністративно-територіальна одиниця у складі Речі Посполитої. Вперше В. в. із центром у Луцьку створ. у складі Великого князівства Литовського 1566. Після укладення Люблін. унії 1569 відійшло до Корони Польської. Проіснувало до другого поділу Польщі (1793) і включення Волині до складу Рос. імперії.
Повторно утвор. після окупації Польщею зх. повітів Волин. губ. (формально в 1921, фактично існувало від травня 1919). У 1926 до його складу входили Володимир-Волин., Горохів., Дубен., Ковел., Кременец., Луцький, Любомл., Остроз., Рівнен. повіти. Уряд Ю. Пілсудського намагався перетворити В. в. у своєрід. осередок польс.-укр. порозуміння, відокремлений від сх.-галиц. провінцій т. зв. «Сокальським кордоном» — системою заходів, спрямов. на ізоляцію Волині від Сх. Галичини. Після возз’єднання укр. земель у єдиній державі (1939) на тер. В. в. утвор. Волин. і Рівнен. області. Див. також Волинська губернія.
Рекомендована література
- W. Mędrzecki. Wojewódstwo wołyńskie 1921–1939: Elementy przemian cywilizacyjnych, społecznych i politycznych. Wrocław, 1988;
- Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993.
Завантажити статтю
