Волинське пасмо

ВОЛИ́НСЬКЕ ПА́СМО  — смуга невисоких горбів, гряд та валів довжиною близько 250 км, що простягається у вигляді вигнутої на південь дуги між долинами річок Західний Буг та Горинь. Лежить у центр. частині Волин. та Рівнен. обл. Відносна вис. В. п. — 30–40 м, в окремих місцях — 50–60 м. Абсолютні відмітки найбільш підвищених ділянок — 200–220 м. Шир. В. п. збільшується зі Сх. на Зх., де вона найкраще виражена. Походження пов’язують з дніпров. зледенінням. В основі В. п. залягає припіднята поверхня крейдових відкладів, подекуди — палеогенових. В. п. представлене переважно моренними та водно-льодовик. відкладами (піски, валуни, галечники тощо). Крім акумулятивних тут поширені також денудаційні та карст. форми рельєфу. У пониззях — озера карст. походження та болота (часто меліоровані).

Завантажити статтю