Волинське пасмо

ВОЛИ́НСЬКЕ ПА́СМО — смуга невисоких горбів, гряд та валів довжиною близько 250 км, що про­стягається у ви­гляді вигнутої на пів­день дуги між долинами річок Західний Буг та Горинь. Лежить у центр. частині Волин. та Рівнен. обл. Від­носна вис. В. п. — 30–40 м, в окремих місцях — 50–60 м. Абсолютні від­мітки найбільш під­вищених ділянок — 200–220 м. Шир. В. п. збільшується зі Сх. на Зх., де вона найкраще виражена. Походже­н­ня повʼязують з дні­пров. зледені­н­ням. В основі В. п. залягає припіднята поверх­ня крейдових від­кладів, подекуди — палеогенових. В. п. пред­ставлене пере­важно морен­ними та водно-льодовик. від­кладами (піски, валуни, галечники тощо). Крім акумулятивних тут поширені також денудаційні та карст. форми рельєфу. У пониз­зях — озера карст. походже­н­ня та болота (часто меліоровані).

Завантажити статтю