Волинський Аким Львович
ВОЛИ́НСЬКИЙ Аким Львович (справж. — Флексер Хаїм Лейбович; 21. 04 (03. 05). 1861, Житомир — 06. 07. 1926, Ленінград, нині С.-Петербург) — літературний і балетний критик, історик і теоретик мистецтва. Навч. у Житомир. гімназії, закін. С.-Петерб. університет із ступ. канд. прав (1886). Друкуватися почав 1880 в євр. періодиці, від 1899 — у ж. «Северный вестник». Став провід. критиком та ідеологом журналу (до його закриття 1899), вів постій. відділ «Литературные заметки». У своїх розвідках, працях закликав до духов. революції (критикував представників усіх літ. напрямів з позицій ідеалізму), прагнув поєднати юдаїзм із християнством. Після поїздки до Італії (1896) захопився постаттю Леонардо да Вінчі, присвятив йому монографію «Леонардо да Винчи» (С.-Петербург, 1900; К., 1909). Автор низки праць про творчість Ф. Достоєвського («Царство Карамазовых», 1901; «Ф. М. Достоевский», 1906; 1909; усі — С.-Петербург). Був зав. репертуар. частини Театру В. Коміссаржевської (1905–06), співроб. г. «Биржевые ведомости» (від 1910), ж. «Жизнь искусства» (від 1918) у С.-Петербурзі. 1920–26 — зав. італ. відділу видавництва «Всемирная литература». Був головою Петрогр. відділ. СП. Сучасники сприймали діяльність В.-критика переважно негативно, навіть вороже через абстрактність теоретизування, нежиттєздатність його гол. ідей.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Русские критики. С.-Петербург, 1896; Борьба за идеализм. С.-Петербург, 1900; «Книга великого гнева». С.-Петербург, 1904; Четыре евангелия. Петроград, 1922; Книга ликований: Азбука классического танца. Ленинград, 1925.
Рекомендована література
- Памяти А. Л. Волынского: Сб. Ленинград, 1928
- Куприяновский П. В. А. Волынский — критик (Литературно-эстетическая позиция в 90-е гг.) // Творчество писателя и лит. процесс. Иваново, 1978.
Завантажити статтю
