Волинський Леонід Наумович
ВОЛИ́НСЬКИЙ Леонід Наумович (справж. — Рабинович; 19. 12. 1912(01. 01. 1913), Одеса — 28. 08. 1969, Москва) — художник театру, графік і письменник. Навч. у Київ. худож. інституті (1930–34). Оформив вистави: «Слава» В. Гусєва (1935), «Єгор Буличов та інші» М. Горького (1936), «Демон» А. Рубінштейна (1946), «Юність» М. Чулакі (1950; усі — Київ. театр опери та балету ім. Т. Шевченка); ілюстрував твори В. Маяковського, В. Короленка, О. Твардовського та ін. 1945 брав участь у врятуванні полотен Дрезден. картин. галереї (Німеччина). Автор літ. творів, присвяч. мист. тематиці, зокрема кн. «Семь дней» (1958), «Дом на солнцепеке: Повести и рассказы» (1970; обидві — Москва).
Рекомендована література
- Костриця М. Ю., Мокрицький Г. П. Таємниця штольні Гросс-Котт (Л. Н. Волинський) // У просторі і часі. Ж., 1995.