Волкенштейн Людмила Олександрівна

ВОЛКЕНШТЕ́ЙН Людмила Олександрівна (18(30). 09. 1857 (за ін. даними — 16. 09. 1858), Київ — 10(23). 01. 1906, м. Владивосток, Росія) — лікар, політична діячка. Дружина Олександра, бабуся Сергія Волкенштейнів. Закін. Жін. фельдшер. курси у Києві. Працювала земським лікарем у м-ку Гоголеве Остер. пов. Черніг. губ. (нині смт Великобагачан. р-ну Полтав. обл.). Унаслідок арешту чоловіка від 1877 мешкала в Києві. 1879 брала участь у під­готовці народовольцями замаху на харків. генерал-губернатора Д. Кропоткіна, після здійсне­н­ня якого була змушена емігрувати за кордон. 1883 повернулася у Київ, 1884 пере­їхала в С.-Петербург, де за звинуваче­н­ням у справі Виконав. комітету організації «Народна воля» засуджена до смерт. кари, заміненої на 15 р. каторги. Увʼязне­н­ня від­бувала у Шліс­сельбур. фортеці (нині Ленінгр. обл., 1884–96). У 1897 вислана на о-в Сахалін, де за­ймалася лікув. діяльністю. Від 1902 — у Владивостоці, де продовжила лікар. практику та рев. діяльність. Під час рос.-япон. війни 1904–05 до­глядала за хворими на чуму, організувала курси сестер милосердя. Загинула під час роз­грому мир. демонстрації. Авторка мемуарів «Из тюремных воспоминаний» (1924). У 1917 у Владивостоці В. від­крито мемор. дошку.

Завантажити статтю