Волкович Микола Маркіянович

Визначення і загальна характеристика

ВОЛКО́ВИЧ Микола Маркіянович (26. 11(08. 12). 1858, м. Городня, нині Черніг. обл. — 11. 07. 1928, Київ) — лікар-хірург. Доктор медицини (1889), професор (1914), академік АН УРСР (1928). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1882). Від 1883 — ординатор шпитал. хірург. клініки, від 1891 — приват-доцент, зав. кафедр шпитал. (1903– 11) та факультет. (1911–23) хірургії Київ. університету (від 1921 — Київ. мед. інститут); 1893–1903 — зав. хірург. відділу Олександрів. лікарні у Києві; від 1923 — зав. н.-д. каф. медицини при Київ. відділ. Головнауки Нар. комісаріату освіти УСРР. Осн. наук. праці присвяч. вивченню зобу, риносклероми, апендициту, жовчнокам’яної хвороби, раку гортані, травмат. ушкоджень кісток і суглобів. Першим в Україні об’єднав отіатрію і ларингологію в одну клін. дисципліну. Відкрив і вивчив збудника риносклероми (паличка Волковича–Риша). Одним з перших у Росії провів ламінектомію. Описав симптоми хроніч. апендициту (м’язовий симптом Волковича); застосував під час операції апендектомії косий фізіол. розріз черевної стінки, розробив спец. прилади для лікування переломів кісток (шина Волковича); запропонував низку нових методів пластич. операцій, зокрема позасумковий спосіб видалення колінного суглоба при його туберкульозі, створення носа з пальця руки, кістковопластичну трепанацію соскоподібного відростка, пластичне закриття міхурово-піхвових фістул. Створив вітчизн. школу хірургів та ортопедів. Засн. (1908) і голова Київ. наук. хірург. товариства. Почес. чл. Товариства рос. хірургів. Іменем В. названо вулиці в Городні та Чернігові.

Завантажити статтю