Волненко Анатолій Никонович

ВОЛНЕ́НКО Анатолій Никонович (08(21). 11. 1902, Харків — 23. 08. 1965, Київ) — художник театру, педагог. Батько О. Волненка. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958). Член СХУ (1946). Закін. Харків. художнє училище (1918; кл. С. Прохорова, М. Федорова), Харків. худож. інститут (1929; викл. О. Хвостенко-Хвостов). У 1925–35 — художник Харків. театру опери та балету, на сцені якого оформив балети «Ференджі» Б. Яновського (1930), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1932); одночасно — у Харків. укр. нар. драм. театрі: «Циганка Аза» (1926), «Оборона Буші» (1927) М. Старицького, «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1929), у Держ. правобереж. пересув. опері (Вінниця); у Держ. лівобереж. пересув. опері (Дніпропетровськ); у 1932–35 — викладач Харків. худож. інституту; від 1935 — у Моск. обл. драм. театрі: «Шторм» В. Білля-Білоцерковського, «Моя мати» Б. Наврозова (обидві вистави — 1937), «Сорочинський ярмарок» М. Старицького (1939); у 1951–63 — художник Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка, де оформив вистави «Катерина» М. Аркаса, «Лускунчик» П. Чайковського (обидві — 1956), «Лісова пісня» М. Скорульського (1958), «Назар Стодоля» К. Данькевича (1960), «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва (1961), «Есмеральда» Ч. Пуньї, «Лауренсія» О. Крейна (обидві — 1962), «Тіні забутих предків» В. Кирейка, «Кіт у чоботях» В. Гомоляки (обидві — 1963). Автор живопис. циклу «Древній Київ» (1946–64). У творчості В. переважав конструктив. принцип оформлення вистави: живописні образи поєднувалися з умовним, тонким поетич. відбором виражал. засобів. Майстер сценіч. пейзажу. Твори зберігаються в ДМТМК, Нац. музеї історії України (Київ), Київ. літ.-мемор. будинку-музеї М. Лисенка.

Рекомендована література

1. Анатолій Никонович Волненко: Некролог // КіЖ. 1965, 26 серп.;
   Google Scholar Internet
2. Токарева В. Майстер театрального живопису // УТ. 1973. № 1;
   Google Scholar Internet
3. Габелко В. Анатолій Волненко. К., 1983.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю