Волобуєв Євген Євгенович
Визначення і загальна характеристика
ВОЛОБУ́ЄВ Євген Євгенович (07. 11. 1946, Київ — 26. 05. 2004, там само) — живописець. Син О. Яблонської та Євгена Всеволодовича, брат Наталії Волобуєвих. Член НСХУ (1978). Закін. Київський художній інститут (1970; майстерня Т. Яблонської). Працював художником Живописно-скульптур. комбінату (1971–80). Учасник міських, респ., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1968. Персон. — у Києві (1996). Працював у галузі станк. живопису. Автор натюрмортів, темат. картин.
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Міліціонер», «Дівчинка» (обидва — 1968), «Портрет батька» (1970), «Молода доярка» (1971); «Сніданок» (1967), «Листоноша» (1970), «Бузок» (1972), «Кінцева зупинка» (1975), «Вітер з моря», «Автостанція» (обидва — 1976), «Вулиця в Седневі», «Іде сніг» (обидва — 1977), «Червоне крісло» (1978), «На подвір’ї» (1990), «Зимовий вечір», «Весняний сад», «Польові квіти», «Осінь», «Туман», «Осінь у саду», «Зима на Дніпрі», «Вітер з моря» (усі — 1990– 2004), «Червоні тюльпани» (1996), «Зимовий ранок» (2002), «Знадвору» (2003).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
