Воловик Віталій Іванович
ВОЛОВИ́К Віталій Іванович (08. 09. 1936, м. Нікополь Дніпроп. обл. — 14. 08. 2017, Запоріжжя) — філософ, прозаїк. Доктор філософських наук (1991), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. Запоріз. пед. інститут (1959). На комсомол. та парт. роботах у Запоріз. обл. (1959–69); нач. упр. культури Запоріз. облвиконкому; завідувач відділу Запоріз. обкому КПУ (1972); завідувач кафедри філософії (1987–94), проректор з наукової роботи (1991–94), завідувач кафедри філософії Запоріз. університету; заст. дир. Запоріз. інституту післядиплом. пед. освіти (від 1998). Наукові дослідження: філософія історії, соц. філософія, проблеми ідеол., духов. діяльності. Автор романів «Да будет день» (1995), «Следы» (1996),«Пороги» (1997), «Вера» (1998), «И пролетят соловьи…», «Искатели земного рая» (обидва — 2002), «Блажен, кто верует» (2004; усі — Запоріжжя).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Преемственность поколений. Москва, 1973; Идеологическая деятельность: Диалектика традиций и новаторства. Москва, 1990; Философия истории. З., 1997; Введение в философию: Учеб. пособ. З., 2000; Основные понятия философской педагогики // Культурол. вісн. З., 2002. Вип. 8; Філософія педагогіки. З., 2003; 2004.
Рекомендована література
- Воловик Віталій Іванович: Біобібліогр. покажч. З., 2006;
- Запорожцы простились с Виталием Воловиком // Индустриальное Запорожье. 2017, 17 авг.
Завантажити статтю
Людина 
