Володимир

ВОЛОДИ́МИР (Дідович Володимир Микитович; 16. 09. 1922, с. Матвіївці Крем’янец. пов. Волин. губ., нині Шум. р-ну Терноп. обл. — 20. 01. 1990, Гарлягінґ, побл. Мюнхена, Німеччина, перепохов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — церковний діяч УАПЦ. Закін. УВУ (Мюнхен, 1962). Під час 2-ї світової війни перебував у складі УПА та дивізії «Галичина». Після війни емігрував до Польщі, від 1955 — у Німеччині. Член ОУН та Вищого церк. упр. УАПЦ в екзилі. Від 1981 — диякон, від 1982 — священик; в. о. керуючого Європ. відділу Митрополичої канцелярії УАПЦ з осередком у Мюнхені. Прийняв чернецтво, возвед. у сан ігумена, згодом — архімандрита. У травні 1983 хіротонізований митрополитом Мстиславом та владикою Анатолієм на єпископа Лондонського. Керуючий єпархією УАПЦ у Великій Британії, вікарій митрополита Мстислава. Від 1985 — архієпископ Австрал. і Новозеланд. єпархій з осередком у Канберрі. Ред. «Збірника на пошану проф. В. Орелецького» (Мюнхен, 1982). Сприяв перевиданню «Требника» Петра Могили (Канберра; Мюнхен; Париж, 1988).

Завантажити статтю