Володимир
ВОЛОДИ́МИР (Сабодан Віктор Маркіянович; 23. 11. 1935, с. Марківці, нині Красилів. р-ну Хмельн. обл. — 05. 07. 2014, Київ) — церковний діяч УПЦ МП. Магістр богослов’я (1979). Церк. нагороди. Ордени князя Ярослава Мудрого 5-го (1999), 4-го (2000), 3-го (2002), 2-го (2005) ступ. Закін. Одес. духовну семінарію (1958), Ленінгр. духовну академію (нині С.-Петербург, 1962). Священство прийняв у червні, чернецтво — у серпні 1962. Відтоді — викладач, ст. пом. інспектора, архімандрит, від 1965 — ректор Одес. духов. семінарії. Від 1966 — заступник нач. Руської духов. місії в Єрусалимі; єпископ Звенигородський, вікарій; представник РПЦ при Всесвіт. Раді Церков у Женеві, настоятель Женев. парафії. 1968 — єпископ Переяслав-Хмельницький, вікар. єпископ митрополита Київського і Галицького Філарета, 1969 — єпископ Чернігівський і Ніжинський, одночасно управляв Сум. єпархією. 1970–73 — відп. ред. ж. «Православний вісник». Від квітня 1973 — єпископ Дмитровський, вікарій Моск. єпархії. 1973–82 — ректор Моск. духов. академії та семінарії. Від вересня 1973 — архієпископ. Від 1978 — проф. академії. Від липня 1982 — митрополит Ростовський і Новочеркаський, водночас 1984–90 — патріарший екзарх Зх. Європи, від 1987 — керуючий справами Моск. патріархії, чл. Священ. Синоду. Від жовтня 1990 — блаженніший. Від травня 1992 — митрополит Київський і всієї України.
Рекомендована література
- Митрополиту Володимиру — 70 років // Уряд. кур’єр. 2005, 23 листоп.
Завантажити статтю
Людина .jpg)
