Володимир-Волинський монастир

ВОЛОДИ́МИР-ВОЛИ́НСЬКИЙ МОНАСТИ́Р Засн. 1755 у м. Володимир (нині Володимир-Волинський Волин. обл.) І. Садовським як монастир єзуїтів. У звʼязку із закри­т­тям 1773 бул­лою Папи Римського Климентія ХІV ордену єзуїтів польс. уряд пере­дав його Василіянам, які побудували на місці деревʼяного камʼяний двоповерх. корпус і одноповерх. флігель. 1840 монастир пере­творено на православний, камʼяну церкву посвячено на честь Різдва Ісуса Христа. Від 1842 — чол. першоклас. монастир під намісництвом єпис­копа Володимир-Волинського. У монастирі пере­бувало 12 осіб. 1847 на ниж. поверсі брат. корпусу обладнано другу церкву на честь Покрови Божої Матері. Монастир має назви Різдва Христового, Чесного Хреста. Настоятелями спочатку були ігумени, від 1870 вони мали титул архімандрита, від 1891 — єпис­копи Володимир-Волинські: Паїсій Вино­градов (1891–1902), Арсеній Тимофєєв (1902–05), Міхей Алексєєв (1906–08), Тадей (1908–19). При монастирі роз­міщувалася однокласна приход. школа. Єпис­коп Паїсій Вино­градов організував хор. 1893 у монастирі пере­бували: настоятель, намісник, 4 ієромонахи, 2 ієродиякони, 8 послушників. 1914 в монастирі було 36 осіб. 1921–23 монастир входив у без­посереднє під­порядкува­н­ня митрополита Варшавського і Всія Польщі Георгія (Ярошевського), потім Діонисія (Валединського). Внаслідок дій польс. уряду монастир і його Благовіщен. по­двірʼя у Ковелі закрили. Від 1995 — діючий Свято-Різдва Христового жін. монастир Луцько-Волин. єпархії УПЦ КП. Монастирем від часу його від­родже­н­ня опікувався Митрополит Луцький і Волинський Яків.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю