Володимир-Волинський монастир
ВОЛОДИ́МИР-ВОЛИ́НСЬКИЙ МОНАСТИ́Р Засн. 1755 у м. Володимир (нині Володимир-Волинський Волин. обл.) І. Садовським як монастир єзуїтів. У зв’язку із закриттям 1773 буллою Папи Римського Климентія ХІV ордену єзуїтів польс. уряд передав його Василіянам, які побудували на місці дерев’яного кам’яний двоповерх. корпус і одноповерх. флігель. 1840 монастир перетворено на православний, кам’яну церкву посвячено на честь Різдва Ісуса Христа. Від 1842 — чол. першоклас. монастир під намісництвом єпископа Володимир-Волинського. У монастирі перебувало 12 осіб. 1847 на ниж. поверсі брат. корпусу обладнано другу церкву на честь Покрови Божої Матері. Монастир має назви Різдва Христового, Чесного Хреста. Настоятелями спочатку були ігумени, від 1870 вони мали титул архімандрита, від 1891 — єпископи Володимир-Волинські: Паїсій Виноградов (1891–1902), Арсеній Тимофєєв (1902–05), Міхей Алексєєв (1906–08), Тадей (1908–19). При монастирі розміщувалася однокласна приход. школа. Єпископ Паїсій Виноградов організував хор. 1893 у монастирі перебували: настоятель, намісник, 4 ієромонахи, 2 ієродиякони, 8 послушників. 1914 в монастирі було 36 осіб. 1921–23 монастир входив у безпосереднє підпорядкування митрополита Варшавського і Всія Польщі Георгія (Ярошевського), потім Діонисія (Валединського). Внаслідок дій польс. уряду монастир і його Благовіщен. подвір’я у Ковелі закрили. Від 1995 — діючий Свято-Різдва Христового жін. монастир Луцько-Волин. єпархії УПЦ КП. Монастирем від часу його відродження опікувався Митрополит Луцький і Волинський Яків.
Рекомендована література
- Переверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Ж., 1914;
- 1000-ліття Православ’я на Волині. Р., 1945;
- Жилюк С. Російська православна церква на Волині (1793–1917 рр.). Ж., 1996.
Фотоілюстрації
