Володимирський собор у Києві

ВОЛОДИ́МИРСЬКИЙ СОБО́Р у Києві — кафедральний православний храм УПЦ КП; памʼятка архітектури. Первіс. проект склали арх. І. Штром і П. Спар­ро. 1862 проект П. Спар­ро пере­робив арх. О. Берет­ті. Збуд. 1862–82 у неорос. стилі з елементами візант. архітектури. У споруджен­ні собору брали участь арх. Р. Бернгардт, К. Маєвський, В. Ніколаєв. Собор тринефний, шестистовпний, з трьома апсидами, увінчаний сімома куполами (два з них роз­міщено над баштами-дзвіницями). Фасади, куполи та вікна мають аркові заверше­н­ня; контрфорси ступінчасті. Внутр. настін­ні роз­писи 1885–96 виконали рос. (В. Васнецов, М. Нестеров, М. Врубель), укр. (В. Замирайло, М. Пимоненко, С. Костенко) та польс. (В. Котарбинський, П. Сведомський) художники під заг. керівництвом проф. А. Прахова. В. Васнецов здійснив роз­пис гол. нефа, в якому, крім реліг. сюжетів («Богоматір з немовлям», «Євхаристія»), значне місце від­ведено істор. композиціям («Хреще­н­ня киян», «Хреще­н­ня Володимира») та порт­ретам канонізов. істор. діячів (князів Михайла Тверського та Михайла Чернігівського, Нестора Літописця). На пере­поні гол. вівтаря — ікони «Христос», «Богоматір на троні з немовлям на колінах», ікони із зображе­н­ням князів Володимира, Олександра Невського, княгині Ольги; на парусах — зображе­н­ня євангелістів. М. Нестеров створив ікони для диякон­ника і жертовника (серед них — істор. порт­рети, ікона «Варвара Великомучениця»), твори для пере­пон вівтарів 2-го поверху, композиції на стінах хорів («Різдво Христове» і «Воскресі­н­ня»), у хрещальні («Богоявле­н­ня»). За ескізами В. Васнецова на стовпах гол. нефа М. Нестеров зобразив князів Бориса і Гліба. У бічних нефах П. Свєдомському належать композиції «Молі­н­ня про чашу», «Таємна вечеря», «Вʼїзд в Єрусалим», «Суд Пилата», В. Котарбінському — «Вознесі­н­ня», роз­писи плафонів, «Створе­н­ня світу». Роз­писи собору в єдине декор. ціле обʼ­єд­нує орнамент на стінах, стовпах, арках, склепін­ні (роз­писували укр. майстри за ескізами В. Васнецова). Найчастіше по­вторюються мотиви пальмового листя, гірлянд із квітів, які пере­плітаються з хрестами і вино­град. лозами. М. Врубель частково виконав орнамент пд. нефа, створив ескізи роз­писів В. с., які не було затверджено (зберігаються у Київ. музеї рос. мистецтва). С. Костенко намалював херувимів біля «Богоматері з немовлям», одного з ангелів у «Євхаристії» (другого написав О. Курін­ний), брав участь у створен­ні композицій «Хреще­н­ня киян», «Страшний суд». В. Замирайло виконав золотом словʼян. написи на стінах, вівтарі, арках, стелі і стовпах. М. Пимоненко написав дві ікони («Св. Анна» і «Микола Мірлікійський»). 1946–52 під керівництвом художника Л. Калениченка роз­писи ре­ставровано. Прикрашає В. с. також мозаїка (в інтерʼєрі її виконали венец. майстри; по­статі Ольги, Володимира, Олександра Невського на фасаді — у С.-Петербур. мозаїч. майстерні). Вівтарні стовпи різьблені з карарського мармуру, бронз. двері притвору виконано за ескізами А. Прахова (скульптори Р. Бах, Г. Залеман). Різьблені меблі для собору (комоди, столи, шафи) створили укр. нар. майстри.

Завантажити статтю