Володимирський собор у Херсонесі

ВОЛОДИ́МИРСЬКИЙ СОБО́Р у Херсонесі — памʼятка архітектури 2-ї пол. 19 ст. Міститься на тер. Істор.-археол. заповід­ника Херсонес Таврійський. Зведено 1861–92 за проектом арх. Д. Грім­ма у формах візант. архітектури над руїнами давньогрец. храму, який вважали місцем хреще­н­ня київ. князя Володимира Святославича. Серед пров. арх. — К. Вʼяткін, М. Арнольд, Ф. Чагін. Споруда входила до складу Володимир. монастиря (засн. у серед. 19 ст.). Собор хрестово-купольний, з трьома гранчастими апсидами, роз­ділений на два яруси: у нижньому — церква Богородиці і руїни давньогрец. храму, у верх­ньому — церкви Володимира й Олександра Невського. 1942 зруйновано центр. частину В. с. (купол, барабан). Майже не збереглися монум. роз­писи, виконані О. Корзухіним, Ф. Рис­сом, Т. Неф­фом, І. Малишевим, Г. Молокіним. Ре­ставрац. роботи роз­почато 2000 з ініціативи Київ. держ­адміністрації за проектом Ін­ституту «УкрНДІ­проектре­ставрація» (наук. кер. — Є. Осадчий). Кон­струкція основи світлового барабана від­творена у моноліт. залізобетоні, складається з чотирьох напів­циркул. під­пруж. арок із парусами-пантадивами та потуж. кільцеподіб. балки (внутр. діаметр 10,5 м), що забезпечило пере­хід від прямокут. плану до круглого. Дах собору — з листової міді (по­двійне покри­т­тя, що імітує форму грец. черепиці). Оригінально оформлені в минулому вікон­ні заповне­н­ня, із ви­гравіруваними орнаментами у візант. стилі, від­творені з урахува­н­ням сучас. теплотех. вимог. Виконано також роботи з інж. забезпече­н­ня (електропо­стача­н­ня, опале­н­ня, вентиляція). 2003–04 здійснено мас­штабні роботи з худож. оформле­н­ня інтерʼєрів собору. Під час викона­н­ня орнаментів за­стосовували сухозлітне золото. Серед сюжет. композицій — «Тайна вечеря», «Хреще­н­ня», «Преображе­н­ня Господнє». Від­новлено мармур. іконостас та кіоти, значну кількість люстр із латун. литва.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю