Волошенюк Іван Степанович
ВОЛОШЕНЮ́К Іван Степанович (03. 07. 1938, с. Ометинці Немирів. р-ну Вінн. обл. — 14. 03. 2017, Вінниця) — прозаїк. Член НСПУ (1986). Літ. премія ім. М. Коцюбинського (1997). Закін. Київський університет (1967). Працював агрономом, у рай. та обл. газетах, на обл. радіо, від 1996 — у г. «Вінниччина». Віддав перевагу худож.-докум. і публіцист. жанрам. Писав про сучасне село, журналіст. зустрічі з багатьма люд. долями.
Додаткові відомості
- Основні твори
- В ім’я хліба. К., 1980; Літо приємних зустрічей. К., 1981; Барвінок холоду не чує. К., 1983; Ви чуєте, журавлі. К., 1985; Дорога через тишу. К., 1990; Алло, пришліть кореспондента: Роздуми. Публіцистика. В., 1997; Немирівська трагедія: Суб’єктивне есе на теми героїзму і жлобства. В., 2002; Два ангели на двох велосипедах. В., 2004; І Крим, і Рим, і мідні труби. В., 2005; Котилося літо. В., 2005.
Рекомендована література
- Звірик А. Все, що проникло душу наскрізь // Вінн. правда. 1993, 2 лип.;
- Телятникова С. Кожен образ торкнувся мого серця // Камертон-ікс. 1994, 28 лют.
Завантажити статтю
Людина 
