В’яземський Терентій Іванович
В’Я́ЗЕМСЬКИЙ Терентій Іванович (20. 04(02. 05). 1857, с. Путятіно Раненбур. пов. Рязан. губ., Росія — 23. 09(06. 10). 1914, Москва) — лікар-невропатолог. Доктор медицини (1901). Закін. Моск. університет (1883), де й працював у клініці нерв. захворювань (1886–89); у 1902– 10 — приват-доцент кафедри фізіології; брав участь у створенні при Університеті Протиалкогол. музею; 1911 — викладач Моск. пед. інституту. 1901 придбав маєток Карадаг побл. м. Феодосія (нині АР Крим), де разом з проф. Моск. університету Л. Мороховцем 1907 розпочав будівництво наук. станції (нині — заповідник у структурі НАНУ), якій передав власну бібліотеку. 1914 їй присвоєно ім’я В. (посмертно). На території станції встановлено погруддя В. (1975, скульптор А. Григор’єв). Досліджував проблеми електрофізіології тварин. і рослин. тканин та бальнеології. Розробляв систему заходів боротьби з алкоголізмом. Автор праць з історії Моск. університету.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Критическая оценка опытных данных Скуттетена по вопросу об электрических обнаружениях в воде минеральных источников // Минер. воды. Пятигорск, 1895. № 1; К вопросу о столетии Кавказских минеральных вод. Москва, 1899; Электрические явления растений. Ч. 1. Москва, 1901; Кружок по борьбе со школьным алкоголизмом и противоалкогольный музей при кружке // В борьбе за трезвость. Москва, 1911. № 2; Вырождение и алкоголизм. Москва, 1913; Geschichte des Lehrstuhls der Physiologie // Le Physiologiste Russe. Moskau, 1914. Vol. 6.
Рекомендована література
- Бачинский А. Научно-литературная деятельность Т. И. Вяземского // Тр. Карадаг. науч. станции. 1917. Т. 1;
- Поддубный М. В. Забытое имя: приват-доцент Т. И. Вяземский // Истор. вест. Моск. мед. академии. 1993. Т. 2.
Фотоілюстрації
Людина 
