Габрилович Євген Йосипович

ГАБРИЛО́ВИЧ Євген Йосипович (Габрилович Евгений Иосифович; 29. 09. 1899, м. Воронеж, Росія — 05. 12. 1993, Москва) — російський кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв РФ (1969). Нар. арт. Латвії. Герой Соц. Праці (1979). Навч. у Моск. університеті. Входив до об’єднання «Літ. центр конструктивістів» (1924–30). Під час 2-ї світової війни — воєн. кор. Від 1948 викладав у ВДІКу (від 1962 — проф.). Автор сценаріїв 33-х фільмів, у більшості з них приділив значну увагу психол. розкриттю характерів, показові людських доль у переламні моменти історії. Стрічки «Машенька» (співавт., 1942, реж. Ю. Райзман), «Ленін у Польщі» (1965), «Ленін у Парижі» (1981; обидві — реж. С. Юткевич) відзначені Державна преміями СРСР. На Вкф у Таллінні 1982 разом із С. Юткевичем нагородж. спец. призом за втілення ленін. теми в кіно. Антифашист. стрічка «Людина № 217» (1945), поставлена реж. М. Роммом за сценарієм Г., відзначена премією Мкф у Каннах (1946).

Літ.: Гольденберг М. Е. Мир героев Е. Габриловича. Москва, 1981.

В. М. Войтенко