Габришин Іван Вікторович
ГАБРИ́ШИН Іван Вікторович (16. 05. 1928, с. Строїнці Тиврів. р-ну, нині Вінн. обл. — 28. 12. 1998, Вінниця) — живописець. Золота медаль Всесоюз. худож. виставки (Москва, 1985). Мистецтву навч. самотужки. Працював на Вінн. граніт. кар’єрі. Автор полотен у традиціях укр. примітивізму. Світ зацікавлень митця — природа Поділля. Прагнучи охопити широкі простори краєвидів, найчастіше зображував їх із висоти пташиного лету. Теми — з фольклору; значне місце відведено мотивам героїч. боротьби українського народу за нац. незалежність. Багатофігурність створює настрій монументальності, хоча маленькі постаті мають дещо спрощ. характер і відіграють суто декор. роль. Учасник всеукр. та зарубіж. мистецьких виставок. Роботи зберігаються у Вінн. ХМ, Тульчин. краєзнав. музеї (Вінн. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Свято урожаю» (1982), «Тарасові шляхи» (1983), «Жниці», «Сатанівський монастир», «М. Пирогов із селянами», «На Івана Купала», «Колядки», «Козаки на риболовлі», «Почаївська лавра», «Колядники», «Козаки П. Сагайдачного штурмують фортецю Кафа» (усі — 1987–92), «Золоте весілля» (1987), «Сільський ярмарок» (1988), «Народні месники» (1990), «Клятва Івана Богуна на могилі Данила Нечая» (1992).
Рекомендована література
- Панчук Ф. Наївне малярство краю // Нар. мистецтво. 2002. № 3/4;
- Єрмольєв В. Майстер наївного малярства // Там само. 2005. № 1–2.
Завантажити статтю
Людина 
