Гавриленко Володимир Костянтинович
ГАВРИЛЕ́НКО Володимир Костянтинович (08. 02. 1939, Дніпропетровськ) — графік. Батько Р. Гавриленка. Член НСХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1970; викл. С. Грош, Т. Лящук). Учасник респ., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1968. Персон. — у Києві (1999, 2004). Працював худож. кер. майстерні агітплаката Київ. комбінату монум.-декор. мистецтва при СХУ (1974–91); художником Політвидаву України (1975–91). Автор афіш для Укрконцерту, «Укрцирку на сцені». Створював акварелі, мозаїки для залів Музею Великої Вітчизн. війни у Києві (1980, нині Нац. музей історії Великої Вітчизн. війни 1941–45) та у Михайлів. Золотоверхому соборі (1999). Роботи зберігаються у музеях України, РФ, Канади, Румунії, Бельгії, Франції, Великої Британії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Слава творцям урожаю!» (1983), «Слава Великому Жовтню» (1984), «Данило Нечай», «Самійло Величко» (обидва — 1988), «Село на нашій Україні, неначе писанка — село» (1989), «Видатні діячі України», «Де є закон, що захистить мою єдину, безправну мову?» (обидва — 1992); живопис — «Тривожні вісті для О. Кошового» (2001), «Ґ. де Боплан долає дніпровські пороги» (2002), «Козаки-запорожці прощаються з Січчю» (2003).