Кривий Олександр Васильович
КРИВИ́Й Олександр Васильович (12. 02. 1949, м. Томськ, РФ — 05. 05. 2003, Вінниця) — скульптор. Член НСХУ (1985). Закін. Омський пед. інститут (РФ, 1976). Відтоді працював в Омську: різьбярем худож.-вироб. майстерень, художникомандиреставратором музею образотвор. мистецтва. Від 1978 — у Вінниці: викл. гуртка «Юний художник» при Палаці піонерів; 1982 — кін. 90-х рр. — на вироб.-худож. комбінаті. Учасник обл., всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1979. Створював портрети і темат. композиції, використовуючи гіпс та дерево.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Андрюша» (1981), «Сашко-футболіст», «Художниця» (обидва — 1982), «Полковник І. Немець» (1983), «А. Шульга» (1984), «Н. Піросмані», «Пам’яті В. Попкова», «Мистецтвознавець Н. Іванець», «Нескорений» (усі — 1986), «Джерело», «Скульптор на пленері» (обидва — 1987); мемор. дошка С. Дудковському у Вінниці (1990-і рр.).