Красильникова Олена Василівна
КРАСИ́ЛЬНИКОВА Олена Василівна (03. 04. 1959, Київ) — графік, живописець. Член НСХУ (1998). Міжнародна премія ім. В. Винниченка (2011). Закін. київ. вечір. факультет Укр. полігр. інституту (1987; викл. О. Мікловда, Ф. Юр’єв). Відтоді працює у Києві: викл. каф. графіч. мистецтв худож. інституту; від 1990 — керівник автор. школи творчості у гімназії № 136. Учасниця всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1982. Персон. — у Києві (2001, 2006, 2009). Оформляє книги для київ. видавництв «Український письменник», «Молодь», «Мистецтво», «Веселка», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», зокрема «Это удивительное ремесло» Б. Райнова (1976), «Что и как познает искусство» Ю. Філіп’єва (1979), «Шабля і стріла» Ю. Покальчука (1990), «Найновіші пригоди їжачка Кольки Колючки та зайчика Косі Вуханя» В. Нестайка (2009). Створює також акварел. пейзажі, натюрморти у реаліст. стилі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Узимку» (2000), «Осіння сюїта», «Осіння рапсодія» (обидва — 2004), «Мелодії весни» (2005), диптихи «Весняний настрій» (2005) і «Седнів. Вечоріє» (2006), «За обрій сонечко сідало (Шевченківськими місцями)», «Натюрморт із картиною П. Ґоґена», «На подвір’ї», «Натюрморт із глечиками» (усі — 2007), «Натюрморт із гранатом», «Маки» (обидва — 2013), «Натюрморт із мідним чайником», «І небо невмите, і заспані хвилі» (обидва — 2014); живопис — «Натюрморт із глеком», «Калина» (обидва — 2008).
Фотоілюстрації
Людина 
