Гавриш Дмитро Васильович
ГА́ВРИШ Дмитро Васильович (18. 10. 1925, м. Косів Станіслав., нині Івано-Фр. обл. — 25. 07. 2004, Тернопіль) — майстер художнього різьблення на дереві. Брат Володимира та Івана, батько Любомира Гавришів, чоловік О. Гавриш-Сікорської. Член НСХУ (1960). Навч. у В. Гуза та брата Володимира. Працював у Косові: різьбярем у худож. артілі «Гуцульщина» (1945–59); у худож.-вироб. майстернях (1959– 73); майстром з худож. оброблення дерева на Терноп. худож.-вироб. комбінаті (1973–92). Учасник обл., всеукр. та зарубіж. мистецьких виставок від 1947. Серед робіт — баклаги, рахви, топірці, тарелі, ювіл. книги, альбоми, скриньки, вази, декоровані традиц. гуцул. геом. мотивами, виконані у техніці сухого різьблення з інкрустацією бісером, деревом, металом, перламутром, спец. цвяшками. Оздобив кілька об’єктів на Тернопільщині, кімнати урочистих подій, дит. інтернати, іконостаси для церков. Роботи зберігаються у музеях Коломиї, Івано-Франківська, Тернополя, Києва, Запоріжжя, Дніпропетровська, МЕХП.
Додаткові відомості
- Основні твори
- чорнил. набори (1947, 1956); ваза (1952); декор. меблі (1955); темат.-декор. рама (1956); настіл. лампа та люлька (обидві — 1957); пудрениці (1956, 1958, 1960); браслет (1960); жін. прикраси (1963); книги-альбоми — «Тернопіль» (1980), «Радість» (1989); декор. пласт «Молода» (1980); декор. тарелі — «Без назви» (1951, 1952), «Хвала рукам, що пахнуть хлібом» (1983), «Т. Шевченко» (1984), «Дивосвіт» (1990); скринька «Дерево життя» (1995).
Рекомендована література
- Соломченко О. Г. Гуцульське народне мистецтво і його майстри. К., 1959;
- Будзан А. Ф. Різьба по дереву в Західних областях України. К., 1960.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
