ГАВРИШКЕ́ВИЧ Ігор Степанович (13. 03. 1955, с. Липовець Яворів. р-ну Львів. обл.) — культурний діяч і живописець. Заслужений діяч мистецтв України (2005). Народний художник України (2019). Член НСХУ (1993). Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1983; викл. О. Дуфанець, М. Ткаченко). Працював художником-кон­структором у СКТБ ВО «Ювелір­пром» (1977– 93); дир. Львів. худож.-вироб. комбінату (1994–96); дир. Львів. інж. компанії «ЛІКО» (1996–97); від 1997 — директор музею-заповід­ника «Личаків. цвинтар»; за сумісництвом від 2005 — доцент кафедри академ. живопису Львів. АМ. Зробив вагомий внесок у впорядкува­н­ня та художнє оформле­н­ня памʼятників та місць поховань низки ві­домих укр. діячів. Спів­автор від­будови меморіалу воїнам УГА та поля почес. поховань, оновлених алей. Сприяв від­творен­ню архіт. образу Польс. військ. поховань 1918–20-х рр. на Личаків. цвинтарі. Спів­автор кн. «Личаківський некрополь» (Л., 2003).Учасник обл., всеукр. та зарубіж. худож. ви­ставок від 1978. Персон. — у Львові (1992, 1994, 2005). Для творчості Г. характерні досконалість композиції та колористичність виріше­н­ня. Окремі полотна зберігаються у Львів. картин­ній галереї, Шевченків. нац. заповід­нику у Каневі Черкас. обл.