Гавришкевич Ігор Степанович
Визначення і загальна характеристика
ГАВРИШКЕ́ВИЧ Ігор Степанович (13. 03. 1955, с. Липовець Яворів. р-ну Львів. обл.) — культурний діяч і живописець. Заслужений діяч мистецтв України (2005). Народний художник України (2019). Член НСХУ (1993). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1983; викл. О. Дуфанець, М. Ткаченко). Працював художником-конструктором у СКТБ ВО «Ювелірпром» (1977– 93); дир. Львів. худож.-вироб. комбінату (1994–96); дир. Львів. інж. компанії «ЛІКО» (1996–97); від 1997 — директор музею-заповідника «Личаків. цвинтар»; за сумісн. від 2005 — доцент кафедри академ. живопису Львів. АМ. Зробив вагомий внесок у впорядкування та художнє оформлення пам’ятників та місць поховань низки відомих укр. діячів. Співавтор відбудови меморіалу воїнам УГА та поля почес. поховань, оновлених алей. Сприяв відтворенню архіт. образу Польс. військ. поховань 1918–20-х рр. на Личаків. цвинтарі. Співавтор кн. «Личаківський некрополь» (Л., 2003).Учасник обл., всеукр. та зарубіж. худож. виставок від 1978. Персон. — у Львові (1992, 1994, 2005). Для творчості Г. характерні досконалість композиції та колористичність вирішення. Окремі полотна зберігаються у Львів. картинній галереї, Шевченків. нац. заповіднику у Каневі Черкас. обл.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Літописець», «Старі верби», «У храмі» (усі — 1991), «На козацькій чайці», «Відпочинок» (обидва — 1992), «Схід сонця в Карпатах і квіти» (1993), «Воля», «Ностальгія», «Думи мої», «Нічне світло на чужині» (усі — 2003), «Меч пращурів», «Стара воля», «Манґишлацький сад», «Зустріч Великодня в Україні», «Нічне сяйво на Шевченковій кручі», «Стара воля» (усі — 2004).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
