ГАГА́Т — рідкісна складова вугільного пласта, різновид викопного вугі­л­ля. Назва походить від м. Гагай у стародавній Лідії. Інша назва — чорний бурштин. Колір чорний з яскравим смолистим блиском, щільної однорідної консистенції з раковистим зламом. Порівняно з іншими компонентами вугі­л­ля має під­вищену вʼязкість. Характерна деревна кліткоподібна будова з річними кільцями, трахеїдами та променистими текс­турами. Утворився у процесі вуглефікації хвойних, родини араукарієвих, у від­новленому анаеробному середовищі. За фізико-хімічними характеристиками прослідковуються близькі властивості з бурштином. Хімічний склад (%): С — 95, Н — 7,0, О — 12,5, S — 4,6, N — 0,7. Твердість 2,5–4. Агрегатний стан — аморфний. Термопластичність при температурі 400 °С. Не трапляється у формі витриманих пластів або прошарків. Більшість родовищ — юрського періоду. Не є винятком і Бешуйське камʼяновугільне родовище в Криму. Крім того, гатат ві­домий і з інших вугле­проявів середньоюрського віку Кримського п-ова, зокрема й з околиць Балаклави, ур­очища Мегало-Яло, Камбич. Про­гноз значних запасів якісного гатату Криму від­криває пер­спективи від­родже­н­ня його прямого викори­ста­н­ня в ювелірній справі.