Гаджеґа Юлій Петрович
ГАДЖЕ́ҐА Юлій Петрович (псевд. — Русак; 16. 01. 1879, с. Руське Поле, нині Тячів. р-ну Закарп. обл. — 01. 12. 1947, Львів) — церковний і громадсько-політичний діяч. Закін. Будапешт. духовну семінарію (1900), навч. у Віден. університеті (д-р богослов’я, 1906). У 1902 хіротонізов. на священика, служив в Угорщині. 1907–33 — проф. і префект Ужгород. духов. семінарії, водночас керував жін. учит. семінарією. 1919 признач. радником єпископ. консисторії. Був чл. Директорії Підкарпат. Русі. 1919 — ред. русофіл. г. «Кarpаt». Член президії, кер. літ.-наук. секції Товариства ім. О. Духновича (від 1923). 30 травня 1947 заарешт., засудж. до 6-ти р. Реабіліт. 1992.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Пособіе к изученію библейской герменевтики. 1920; Библейскіе вопросы с точкі зренія восточных церквей. 1921; Эксегатіческія сочіненія. 1923; Исторія общества св. Василія Великаго. 1925; Общество Духновича и русскіе женщины: Лекція, чит. 28 марта 1925 г. 1925; Ложные апостолы. 1926; Очерки культурной исторіи Подкарпатской Руси. 1927; Статьи по вопросам православія, народности и католичества. 1927; Исторія Ужгородской богословской семинаріи. 1928; Два историческіх вопроса: (Старожилы ли карпатороссы и о началах християн. религіи на Подкарпат. Руси). 1928; Мукачевская иепархія и ея борьба за право русскаго языка во время епископа Василія Поповича. 1935; Гді наші литературні памятникы. 1935; Die schismatiche Propaganda in Karpathenrusland. 1935; Die Schwierigteiten der kirlichen Union in der neueren russichen Literatur. 1936; Вічный сон. 1937; Грішниця і другіе рассказы. 1937; Проклятіе коммунізма-большевизма. 1937; Віфлеем. 1937; Коммунисты-фарисеи. 1938; Воспоминанія. 1938; Прогулки. 1941; усі — Ужгород.
Рекомендована література
- Гутковський В. Гаджеґа Юлій // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004. Вип. 11.
Завантажити статтю
Людина 
