Гаєвська Любов Оксентіївна

ГАЄ́ВСЬКА Любов Оксентіївна (08. 11. 1944, с. Залiське Тальнiв. р-ну Черкас. обл.) — лiтературо­знавець. Канд. фiлол. н. (1976). Закiн. Черкас. пед. ін­ститут (1967). Від 1971 працює в Iн-ті лiт-ри НАНУ (з пере­рвою): від 1991 — старший науковий спів­робітник Досліджує iсторію укр. лiт-ри 19 — поч. 20 ст. у руслi соціол. напряму в лiтературо­знавствi, зокрема поетику прози (стат­ті про В. Стефаника, I. Франка, Б. Грiнченка) i роз­виток нац. фiлос.-естет. думки (стат­тi про Лесю Українку, I. Франка, М. Драгоманова). Авторка моно­графії «Морально-етична про­блематика української новели кiнця ХIХ — початку ХХ ст.» (1981), спів­авторка праць «Історія української літературної критики» (1988), «Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн.» (кн. 3, 1997; усі — Київ).

Завантажити статтю