Гаєвська Любов Оксентіївна
ГАЄ́ВСЬКА Любов Оксентіївна (08. 11. 1944, с. Залiське Тальнiв. р-ну Черкас. обл.) – лiтературознавець. Канд. фiлол. н. (1976). Закiн. Черкас. пед. інститут (1967). Від 1971 працює в Iн-ті лiт-ри НАНУ (з перервою): від 1991 – старший науковий співробітник Досліджує iсторію укр. лiт-ри 19 – поч. 20 ст. у руслi соціол. напряму в лiтературознавствi, зокрема поетику прози (статті про В. Стефаника, I. Франка, Б. Грiнченка) i розвиток нац. фiлос.-естет. думки (статтi про Лесю Українку, I. Франка, М. Драгоманова). Авторка монографії «Морально-етична проблематика української новели кiнця ХIХ – початку ХХ ст.» (1981), співавторка праць «Історія української літературної критики» (1988), «Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн.» (кн. 3, 1997; усі – Київ).
М. П. Бондар
Людина 
