Гаєвський Григорій Парфенович
ГАЄ́ВСЬКИЙ Григорій Парфенович (26. 01. 1872, м. Тульчин Поділ. губ., нині Вінн. обл. — 28. 05. 1933, Київ) — режисер, педагог. Батько В. Гаєвського. Закін. 1894 Київ. університет і муз. школу М. Тутковського. Працював реж. київ. театрів: «Соловцов» (1907–08, 1911–12), Укр. нац. (1917–18), Другого драм. театру УСРР ім. Леніна (1919) та Першого театру УСРР ім. Т. Шевченка (1920), Театру ім. Г. Михайличенка (1921–25). Водночас від 1918 — проф. Київ. муз.-драм. інституту. Автор першого в Україні посібника з режисури «Завдання режисера» (з серії «Театральний порадник», К., 1920, т. 1). Переклав українською мовою п’єси С. Моема, Е. Сінклера.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Мати» С. Пшибишевського (1911), «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра (1917), «Оборона Буші» М. Старицького, «Повстання Мари» В. Винниченка, «Вогні Іванової ночі» Г. Зудермана (усі — 1918).
Фотоілюстрації
.jpg "Г.Гаєвський (в центрі)")
Людина 
