Розмір шрифту

A

Гази горючі

ГА́ЗИ ГОРЮ́ЧІ — газоподібні речовини, що мають здатність горіти. До Г. г. від­носяться водень, окис вуглецю, сірководень, газоподібні вуглеводи (метан та його гомологи, не­граничні вуглеводні — етилен та ін.). У техніці під Г. г. звичайно ро­зуміють природні та штучні суміші цих газів, роз­бавлені негорючими газами, такими як двоокис вуглецю, інертні гази, пари води. Природні Г. г. роз­діляють на власне природні гази (складаються на 99 % з вуглеводнів, гол. чином з метану та його най­ближчих гомологів), що добуваються з газових родовищ; гази газоконденсат. родовищ, що знаходяться у пластах під тиском і містять рідкі вуглеводи; супутні гази нафтодобува­н­ня, що роз­чинені в нафті і видобуваються разом з нею. В умовах температури +35 — +40 °С на глиб. 0,3–1,6 км природні гази існують у ви­гляді гідратів. До природ. Г. г. також належать біо­хім. гази, вулкан. гази та метаморфічні гази. Остан­ні здебільшого утворюються у процесах пере­творе­н­ня вугі­л­ля (метан вугіл. родовищ). Пром. видобуток природ. газу в Україні ведеться від 1924. Його використовують як паливо в енергетиці та комунал. госп-ві та як сировину промисловості органіч. синтезу у виробництві аміаку, метанолу, ацетилену та ін. Супутні гази нафтодобува­н­ня містять метан та його гомологи, сірководень, пари важких вуглеводнів, негорючі компоненти азот, двоокис вуглецю, в невеликих кількостях рідкі гази (Не, Аr). Супутні гази нафтодобува­н­ня використовують як паливо та хім. сировину. Запаси метану вугіл. родовищ оцінюють в 3,7–4,0 трлн м3. Щороку вугіл. шахти Донбасу викидають в атмо­сферу понад 2,7 млрд м3 шахт. метану. Штучні суміші Г. г. отримують в результаті терміч. роз­кла­да­н­ня твердого та рідкого палива. Найпоширеніші: кокс. газ — продукт коксува­н­ня твердого палива; генератор. газ, що утворюється при газифікації твердих палив; гази нафтопереробки, що утворюються при терміч. та термокаталітич. пере­робці нафти та нафто­продуктів; домен. газ, що утворюється в процесі виплавки чавуну. Штучні Г. г. містять цінні не­граничні вуглеводи, окис вуглецю та водень. Їх використовують як сировину нафтоперероб. та нафтохім. вироб-в, у процесах очистки від сірки нафто­продуктів.

Літ.: Енергетичні ресурси та потоки. К., 2003.

Б. К. Ільєнко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
28152
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
467
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 23
  • середня позиція у результатах пошуку: 15
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 15): 289.9% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Гази горючі / Б. К. Ільєнко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-28152.

Hazy horiuchi / B. K. Ilienko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-28152.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору