Гайдабура Валерій Михайлович

ГАЙДАБУ́РА Валерій Михайлович (01. 07. 1937, м. Гуляйполе, нині Запоріз. обл.) — театрознавець. Син М. Гайдабури. Доктор мистецтвознавства (2000). Член-кореспондент АМУ (2004). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2018). Член НСЖУ (1986). Міжнар. премія ім. У. Самчука (2004). Закін. Дніпроп. університет (1959). Від 1962 — зав. літ. частини Запоріз. укр. муз.-драм. театру. Від 1993 — заступник ген. дир. з творчих питань Нац. драм. театру ім. І. Франка (Київ). Автор розвідок про творчий колектив цього театру. Вперше в сучас. театрознавстві дослідив діяльність укр. театру в період нім.-фашист. окупації України; цій темі присвятив також автор. радіоцикл (1993–98). Автор числен. публікацій про театр укр. світ. діаспори.

Пр.: Театр імені М. О. Щорса. К., 1979; Володимир Грипич. К., 1984; Єлизавета Хуторна. К., 1985; Театр, захований в архівах. К., 1998; Terra incognita // Театр. 2002. № 3; Театр між Гітлером і Сталіним. К., 2004; Летючий корабель Лідії Крушельницької. К., 2005; Український театральний Париж та невідомі листи Володимира Винниченка // ДТ. 2005, 16 лип.

Ю. В. Сантамброджіо

Основні праці

Театр імені М. О. Щорса. К., 1979; Володимир Грипич. К., 1984; Єлизавета Хуторна. К., 1985; Театр, захований в архівах. К., 1998; Terra incognita // Театр. 2002. № 3; Театр між Гітлером і Сталіним. К., 2004; Летючий корабель Лідії Крушельницької. К., 2005; Український театральний Париж та невідомі листи Володимира Винниченка // ДТ. 2005, 16 лип.