Гайдук Іван Михайлович
ГАЙДУ́К Іван Михайлович (01. 05. 1923, м. Умань, нині Черкас. обл. — 07. 05. 2004, Черкаси) — живописець. Мистецтву навч. самотужки. На творчій роботі. Учасник обл. худож. виставок від 1941. Персон. — в смт Бабанка Уман. р-ну, нині Черкас. обл. (1953), Умані (1963, 1992), Києві (1993), Черкасах (1995; посмертна — 2005). Автор портретів, пейзажів, натюрмортів, темат. картин, етюдів. Для лірич. краєвидів характерні деталізовані, фрагментарні мотиви.
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Автопортрет» (1947, 1985), «Дочка» (1973), «М. Старицький», «Клятва Богдана в Чигирині» (обидва — 1980), «Тортури І. Гонти в Умані», «Дружина», «Весільний портрет сина» (усі — 1981), «Онука Таня» (1983), «Автопортрет з онуком Сергієм» (1986), «Б. Литвин» (1989), «Останній кошовий П. Калнишевський», «Н. Квітківська» (обидва — 1990), «В. Симоненко», «Мати Симоненка», «Студентка з книгою» (усі — 1991), «Т. Довганюк» (1992), «Іван Кривоніс»; пейзажі — «Хата С. Руданського» (1952), «Морський прибій» (1960), «Повінь у сосновому лісі» (1973), «Село Халаїдове» (1980), «Липа» (1981), «Дуб Т. Шевченка у с. Прохорівка» (1985), «Де ти бродиш, моя доле?» (1988), «Зимовий ранок» (1991); натюрморти — «Натюрморт із бузком» (1957), «Натюрморт із кавуном» (1974), «Натюрморт із піонами» (1983), «Натюрморт із виноградом» (1990).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 