Галабуда Микола Іванович
ГАЛАБУ́ДА Микола Іванович (01. 01. 1935, с. Корощин Біло-Підляського пов. Люблін. воєводства, Польща) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1990). Закін. Львів. політех. інститут (1962). Працював у Боково-Антрацит. геол.-розв. партії Донец. обл. (1954–57); від 1962 — в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАНУ (Львів): пров. н. с. (1988–94, 2003–04), в. о. гол. н. с. (1994–2003). Основні напрями наук. досліджень: вирішення питань соляної тектоніки; встановлення зв’язку в формуванні осадоч. чохла і перехід. шару кора–мантія; уточнення палеогеогр. і літолого-фаціал. умов утворення осадоч. товщ девону, карбону і пермі, їх формац. аналіз; вивчення літол. факторів нафтогазоносності.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Геологическое строение и история развития платформенных областей Украины и северо-западной Африки. К., 1975 (співавтор); Геологические формации нефтегазоносных провинций Украины. К., 1984 (співавтор); Цикличность формирования Днепровско-Донецкой впадины. К., 1988 (співавтор); Геоциклічна модель формування структури Дніпровсько-Донецької западини // Геологія і геохімія горючих копалин. 1992. № 3(80); Обґрунтування геологічної циклічності в нафтогазоносних регіонах України // Там само. 2000. № 1(106); Космічно-аномалістична концепція формування земної кори // Там само. 2002. № 3; Нафтогазоносність рифтогенів. Л., 2004 (співавтор).